Вітаємо Вас у репозитарії Львівського торговельно-економічного університету
Репозитарій надає вільний доступ до дисертацій, монографій, наукових видань та праць викладачів, навчально-методичних матеріалів та кваліфікаційних робіт студентів.
Фонди
Bиберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
- (Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (кандидата наук), Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук)
- (Бакалаврські кваліфікаційні роботи, Магістерські кваліфікаційні роботи)
Нові надходження
Тип предмета:Документ, Оцінювання впливу міжнародної інформації на прогнозування макроекономічних показників відкритої економіки: емпіричний підхід(Львівський торговельно-економічний уныверситет, 2026-08-31) Миронова Мар'яна ІгорівнаУ вітчизняній науковій літературі та практиці макроекономічного прогнозування питання си-стематичного кількісного оцінювання впливу міжнародної інформації (зокрема індикаторів глобальної еконо-мічної невизначеності) на похибку прогнозів залишається недостатньо розробленим: переважна більшість досліджень зосереджена або на описовому аналізі окремих каналів впливу зовнішніх шоків, або на технічному вдосконаленні самих прогнозних моделей без явного врахування інформаційної складової. У статті досліджено вплив потоків міжнародної економічної інформації на точність прогнозування макроекономічних показників відкритої економіки на прикладі України з елементами порівняння з країнами Європейського Союзу. Розкрито сутність відкритої економіки як системи, глибоко вбудованої у світові інформаційні, торговельні та фінансо-ві потоки, і показано, що якість макроекономічного прогнозування дедалі більшою мірою залежить не лише від внутрішніх статистичних рядів, а й від швидкості, повноти та достовірності засвоєння міжнародної інфор-мації суб’єктами прогнозування: урядовими установами, центральними банками, міжнародними фінансовими організаціями та незалежними аналітичними центрами. Систематизовано теоретико-методичні підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників до вимірювання економічної невизначеності й оцінювання її впливу на якість макроекономічних прогнозів. Сформовано статистичний ряд за 2011–2025 рр., що поєднує показник похибки прогнозування реального ВВП України (як абсолютну різницю між офіційним прогнозом і фактичним значенням) та індекс глобальної економічної невизначеності (GEPU), побудований на основі методології Baker-Bloom-Davis з урахуванням хронології ключових криз. Здійснено регресійний аналіз методом найменших квад-ратів (OLS), за результатами якого встановлено статистично значущий, проте помірний за силою зв’язок між рівнем глобальної інформаційної невизначеності та величиною похибки прогнозування, який суттєво поси-люється під впливом ідіосинкратичного воєнного шоку 2022 р. Порівняльний аналіз із країнами Єврозони за-свідчив істотно тісніший та стійкіший зв’язок між глобальною невизначеністю і точністю прогнозів у більш інституційно зрілій відкритій економіці. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо вдосконалення систем моніторингу та опрацювання міжнародної інформації в процесі макроекономічного прогнозування в Україні в умовах післявоєнного відновлення.Тип предмета:Документ, Торговельно-економічне співробітництво України та Польщі в умовах трансформації міжнародної торговельної системи(Університет митної справи та фінансів, 2026-06-26) Миронова Мар'яна Ігорівна; Яремко Лариса Адольфівна; Семів Сергій РомановичТрансформація міжнародної торговельної системи в умовах геополітичних зрушень актуалізує потребу у переосмисленні моделей двосторонньої економічної взаємодії. Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Польщею є показовим прикладом партнерства, що формувалося в умовах кардинальних змін регіонального середовища і набуло нового виміру внаслідок повномасштабного збройного конфлікту. У статті розглядаються питання динаміки та структури взаємного товарообігу, характер інвестиційних потоків, особливості трудової міграції, суперечності в сільськогосподарській торгівлі, а також інституційне забезпечення двосторонньої співпраці в контексті євроінтеграційного курсу України. Окремо досліджується переорієнтація логістичних маршрутів як структурний наслідок воєнних обставин і перспективи трансформації двосторонніх відносин у контексті повоєнної відбудови.Тип предмета:Документ, Міжнародна інформація, дипломатія та прикордонна співпраця України і Польщі в умовах геополітичних трансформацій(Інститут стратегій інноваційного розвитку і трансферу знань, 2026-05-30) Миронова Мар'яна Ігорівна; Полякова Юлія Володимирівна; Семів Сергій РомановичСтаття має на меті комплексний аналіз взаємозв’язку між міжнародною інформаційною політикою, дипломатичними механізмами та прикордонним співробітництвом України і Польщі у контексті геополітичних трансформацій. Дослідження ґрунтується на системному, порівняльному й інституційному методах аналізу. Задля вивчення динаміки прикордонної взаємодії застосовано статистичний аналіз даних Державної прикордонної служби України та Головного управління охорони кордону Польщі. Встановлено, що ефективна реалізація міжнародної інформаційної стратегії є критично важливою умовою для формування позитивного образу двосторонніх відносин як на регіональному, так і на глобальному рівні. Доведено, що програма Interreg NEXT Poland-Ukraine 2021-2027 стала провідним інституційним механізмом прикордонної співпраці, поєднуючи цифрові, безпекові та культурні виміри взаємодії. Виявлено, що повномасштабне вторгнення росії у 2022 р. трансформувало прикордонний простір із площини звичайної транскордонної взаємодії у стратегічний безпековий коридор, одночасно загостривши асиметрію інформаційних потоків між двома країнами. Обґрунтовано необхідність формування спільного польсько-українського механізму координації інформаційної дипломатії та прикордонної безпеки в рамках підготовки до вступу України до ЄС.Тип предмета:Документ, Типологія економічного зростання країн Східної Європи(Львівський торговельно-економічний університет, 2026-06-30) Ориняк Марта ОлександрівнаДослідження динаміки економічного зростання десяти постсоціалістичних країн Східної Європи за 1990–2024 рр. виявило принципову неоднорідність трансформаційних траєкторій, що дозволило виокремити три типи країн: лідерів, середній рівень та аутсайдерів, залежно від глибини ринкових реформ та євроінтеграції. Регресійний аналіз підтвердив, що інвестиції є найбільш стабільним чинником зростання, тоді як орієнтація на приватне споживання не дає очікуваного позитивного ефекту в жодній з досліджуваних країн. Для України у вибірці 2004–2024 рр. встановлено одну з найвищих у регіоні вразливостей до кризових шоків, що поряд із найнижчим рівнем ВВП на душу населення підтверджує її належність до групи аутсайдерів трансформації. Прогноз конвергенції до рівня доходу ЄС-27 до 2031 року є диференційованим: лідери трансформації наближаються до 90–97% середнього рівня ЄС, тоді як Україна навіть за оптимістичного сценарію повоєнного відновлення досягне лише третини цього орієнтиру. На основі виявлених закономірностей сформульовано рекомендації щодо посилення економічного зростання України через розвиток транскордонного співробітництва з країнами Східної Європи, зокрема активізацію участі у програмах Interreg NEXT, створення спільних індустріальних парків та модернізацію транспортної інфраструктури прикордонних регіонів.Тип предмета:Документ, Вплив російської військової агресії на національний баланс заощаджень та інвестицій у країнах Європейського Союзу(Львівський торговельно-економічний університет, 2026-06-30) Боднарюк Марта ВолодимирівнаПроведене дослідження охоплює 15 країн ЄС за 2015-2024 роки та кількісно оцінює вплив російської повномасштабної агресії на баланс заощаджень-інвестицій (S-I). На основі панельної регресійної моделі з фіксованими ефектами емпірично підтверджено статистично значуще погіршення балансу S-Iна 1,76 в.п. ВВП проти фактичних +1,64% ВВП. Виявлено суттєву просторову асиметрію: для прикордонних країн ЦСЄ ефект погіршення у 4,5 рази є більшим, ніж для країн ядра ЄС. Виокремлено три вектори впливу агресії – енергетична трансформація, фіскальне навантаження та порушення ланцюгів вартості – і розроблено прогнозні сценарії балансу S-I на 2025-2028 роки: базовий (+2,50% ВВП), оптимістичний (+3,30% ВВП) та песимістичний (+0,80%)