Вітаємо Вас у репозитарії Львівського торговельно-економічного університету

Репозитарій надає вільний доступ до дисертацій, монографій, наукових видань та праць викладачів, навчально-методичних матеріалів та кваліфікаційних робіт студентів.

Photo by @inspiredimages

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 10

Бібліотечні фонди Університету
Газета «Студентський меридіан»
Дисертаційні роботи та автореферати здобувачів та науково-педагогічних працівників Університету
(Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (кандидата наук), Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук)
Збірники матеріалів наукових конференцій Університету
Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти першого та другого рівнів
(Бакалаврські кваліфікаційні роботи, Магістерські кваліфікаційні роботи)

Recent Submissions

ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ 1991–2025 РР. ЯК ПОЛІТИЧНИЙ ТА ІНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС: ВІД ПОСТРАДЯНСЬКОЇ АРМІЇ ДО НАТО-СУМІСНОЇ СИЛИ
(ФОП «Жукова Ірина Віталіївна», 2026-05-08) Михальський Юрій Володимирович; Гороховський Денис Ілліч; Кендус Олександра Зіновіївна; Клок Василь Ігорович
У статті досліджено трансформацію Збройних Сил України у 1991–2025 рр. як складний політичний та інституційний процес, зумовлений одночасним впливом внутрішніх реформ державного управління, зміни безпекового середовища та поступової інтеграції України до євроатлантичного простору. Метою дослідження є виявлення ключових етапів реформування оборонного сектору України та з’ясування особливостей упровадження стандартів НАТО у систему військового управління, оборонного планування, підготовки військ і функціонування Збройних Сил України. Методологічну основу становить поєднання історико-правового, системного, порівняльного та структурно-функціонального методів, що дало змогу простежити еволюцію оборонної політики від пострадянської моделі армії до сучасної системи, орієнтованої на взаємосумісність із силами держав – членів НАТО. Встановлено, що у 1990-х роках формування національних збройних сил відбувалося переважно на основі радянської військової інфраструктури та кадрової спадковості, що зумовило тривале збереження інституційної інерції. У 2000–2013 рр. було започатковано більш системну модернізацію, пов’язану зі скороченням чисельності військ, професіоналізацією особового складу, реформуванням управлінських структур і розвитком співпраці з НАТО. Після 2014 р. реформування набуло прискореного характеру через російську агресію, а після 2022 р. трансформація оборонного сектору відбувалася вже в умовах повномасштабної війни, що зумовило розвиток об’єднаного командування, оновлення механізмів стратегічного управління, адаптацію оборонного планування до реальних бойових потреб і поглиблення військової сумісності з Альянсом. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для подальшого вдосконалення державної політики у сфері оборони та розвитку сучасної моделі Збройних Сил України.
ПОЛІТИКА ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ В УКРАЇНІ ПІСЛЯ 2014 РОКУ: ДЕКОМУНІЗАЦІЯ, ДЕІМПЕРІАЛІЗАЦІЯ ТА ФОРМУВАННЯ НОВОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ НАРАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ
(Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2026-04-25) Михальський Юрій Володимирович; Гороховський Денис Ілліч; Кендус Олександра Зіновіївна; Клок Василь Ігорович
Метою статті було дослідження трансформації державної політики історичної пам’яті в Україні після 2014 року в умовах глибоких суспільно-політичних змін, пов’язаних із Революцією Гідності, російською агресією, процесами декомунізації та подальшою деімперіалізацією гуманітарного простору. Методологічну основу дослідження становили системний, історико-порівняльний та інституційний підходи, що дали змогу комплексно проаналізувати механізми формування, нормативного забезпечення та практичної реалізації політики історичної пам’яті в сучасній Україні. У результаті дослідження встановлено, що після 2014 року державна політика історичної пам’яті набула системного характеру та почала реалізовуватися через поєднання інституційних механізмів, нормативно-правового регулювання та практичних інструментів трансформації символічного простору. Доведено, що важливу роль у цих процесах відіграли законодавчі ініціативи, діяльність державних інституцій, а також локальні практики переосмислення топонімічного, меморіального й культурного середовища. Виявлено, що декомунізація та подальша деімперіалізація виступають ключовими механізмами перегляду історичної спадщини, що проявляється у перейменуванні населених пунктів і вулиць, демонтажі пам’ятників тоталітарного та імперського періодів, зміні символічних маркерів публічного простору та формуванні нових меморіальних практик. З’ясовано, що після 2022 року ці процеси набули ширшого змісту та трансформувалися у послідовну політику деімперіалізації, яка охоплює перегляд символічної присутності російського імперського наративу в українському культурному, освітньому та інформаційному просторі. Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості використання отриманих висновків для вдосконалення державної гуманітарної політики, формування стратегій історичної пам’яті та розроблення наукових, освітніх і культурних програм, спрямованих на утвердження сучасної моделі національної історичної репрезентації.
НАУКОВІ ТОВАРОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІЕН ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ У ПРОЦЕСІ ЗБЕРІГАННЯ
(Видавничий дім "Гельветика", 2026-05-08) Лозова Тетяна Михайлівна
У статті представлено результати наукових товарознавчих досліджень змін якості харчових продуктів, що пов’язані з окислювальними процесами під час зберігання. Метою статті є дослідження харчових добавок (фітодобавок) з антиоксидантними властивостями для сповільнення негативних змін якості у процесі зберігання. Ліпіди, які входять до складу харчових продуктів, найменш стійкі до окислення атмосферним киснем порівняно з іншими хімічними компонентами. Тому стійкість до окислювальних процесів під час зберігання є однією з головних вимог до властивостей жирів й жировмісних продуктів поряд з харчовою цінністю та належними органолептичними показниками. Внаслідок таких змін якості – процесів окислення – утворюються шкідливі для організму сполуки, зокрема токсичні. Це призводить до псування й непридатності до споживання харчових продуктів. Експериментально встановлено антирадикальні механізми фітодобавок із порошків фіалки триколірної (Viola tricolor) і квітів ромашки лікарської (Matricaria chamomilla) на маргарині. Такі фітодобавки володіють антиоксидантною активністю, що становить 0,385 та 0,212 од. відповідно. Внесення зазначених фітодобавок у жирову систему дозволяє суттєво загальмувати процес окислення, оскільки утворення первинних продуктів уповільнюється в 1,1-1,7 раза та вторинних продуктів ‒ у 1,2-1,74 раза. Цінний хімічний склад фітодобавок, який пояснює антиоксидантну дію, спричиняє також потенційне збагачення харчових продуктів біологічно активними речовинами. З урахуванням отриманих даних, можна зробити висновок, що доцільно розвивати науковий напрям стосовно пошуку нових природних добавок, які запобігатимуть негативним змінам якості харчових продуктів у процесі зберігання, зокрема дослідженню комбінування різноманітних фітодобавок.
Концептуальні засади узгодження галузевих структурних зрушень із потребами забезпечення конкурентоспроможності економіки в умовах цифрових трансформацій
(ТОВ "ФІНТЕХАЛЬЯНС", 2024-04-30) Куцик П. О.; Лупак Р. Л.; Щупаківський Р. В.; Качан О. Є.; Вірт М. Я.
Метою дослідження є логіко-методологічне встановлення концептуальних засад галузевих структурних зрушень, зважаючи на потреби забезпечення конкурентоспроможності економіки в умовах цифрових трансформацій. У статті представлено таргетовану галузеву структуру економіки з прицілом на її конкурентоспроможність, виходячи з перспективного значення та розвитку галузей, їхньої стратегічної зорієнтованості, інноваційно-технологічної модернізації, здатності забезпечувати високий рівень доданої вартості, ефективності використання ресурсного потенціалу. Надано характеристики системоутворюючої ролі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у структурно-галузевому розвиткові економіки відповідно до потреб забезпечення її конкурентоспроможності та особливостей і прогресивних вимог до поступального розвитку агропромислового комплексу, цифрової торгівлі та сектора фінансових послуг, сфери споживчих послуг, галузей будівництва, електронної промисловості, транспорту і зв’язку. Узагальнено позиції України в міжнародних рейтингах конкурентоспроможності та зроблено висновки про недостатню сформованість конкурентного потенціалу нашої країни для адаптації до глобалізаційних цифрових трансформацій. Ідентифіковано зміни пріоритетів структурно-галузевого розвитку економіки в умовах цифровізації, у яких вагоме значення мають технології точного господарювання, адаптивного виробництва; ІТ-системи планування та регулювання бізнес-операцій, цифрове проєктування та моделювання, інтегровані комунікації, роботизація, комп’ютеризація інфраструктури, інтерактивні системи, віртуальне та автоматизоване управління, апаратно-комп’ютерні системи, дистанційне обслуговування та інші прогресивні ІТ-продукти. У підсумку доведено, що структурно-галузеве реформування національної економіки повинне орієнтуватися на цільові потреби забезпечення конкурентоспроможності та розвитку внутрішнього ринку й у досягненні цього ключову роль відіграють цифровізація та використання ІКТ. Водночас підтвердженням достатнього рівня збалансованості та раціональності структури економіки слід уважати вдале співвідношення між різними галузями, видами економічної діяльності та сферами бізнесу
Державна політика модернізації системи внутрішньої торгівлі: зарубіжний досвід та імперативи його реалізації в Україні
(ТОВ "ФІНТЕХАЛЬЯНС", 2024-12-31) Куцик П. О.; Лупак Р. Л.; Вірт М. Я.; Качан О. Є.; Щупаківський Р. В.
У статті представлено науково-пізнавальні погляди на визначення фундаментальних векторів державної політики модернізації внутрішньої торгівлі з огляду на за-рубіжний досвід її реалізації та сучасні трансформаційні тренди торговельної діяльності на глобальному ринку.Вивчення наукових розробок дозволило ідентифікувати базові елементи дослідницьких підходів до реалізації державної політики модернізації системи внутрішньої торгівлі та підтвердило багатоаспектність і широту державних інтересів в умовах активного посилення ринкових викликів. Дизайн дослідження побудований з орієнтацією на постпозитивістський, конструктивістський і трансформаційний світогляди реалізації державної політики модернізації системи внутрішньої торгівлі в Україні. Визначено пріоритетні завдання органів державного управління, виконання яких обумовлює досягнення очікуваних результатів модернізації системи внутрішньої торгівлі, зокрема створення нормативно-правового середовища регулювання та контролю сфери товарного обігу, забезпечення економічної ефективності й стійкості системи внутрішньої торгівлі, формування здорової конкуренції та антимонопольної політики в галузі, удосконалення системи організації та управління внутрішньою торгівлею, формування якісного соціально-трудового середовища в системі внутрішньої торгівлі. До ключових механізмів модернізації внутрішньої торгівлі віднесено інституційний, економічний, ринковий, організаційний та соціальний. Відповідно до верифікованих завдань і механізмів, узагальнено інструментарій державної політики модернізації системи внутрішньої торгівлі, що набув масштабного практичного застосування в низці країн і формує фундаментальні орієнтири її реалізації в Україні. Когнітивні припущення стосовно векторів реалізації державної політики модернізації внутрішньої торгівлі в Україні сформульовано на основі позицій, зайнятих нашою країною в низці між-народних рейтингів (ефективності логістики, розвитку ритейлу), композиційного оцінювання окремих їхніх елементів (ринкового потенціалу, ризиків, роздрібних продажів країни), економіко-статистичного аналізу динаміки індексу споживчих цін і порівняння отриманих результатів з іншими країнам