Антикризові інструменти відновлення інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі в Україні

Abstract

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних і прикладних антикризових інструментів відновлення інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі в Україні. Об’єктом дослідження є процеси відновлення інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі в Україні на основі антикризового інструментарію. Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та науково-практичні рекомендації щодо застосування антикризових інструментів відновлення інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі в Україні. За результатами узагальнення теоретико-концептуальних засад антикризових інструментів формування інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі розроблено методичний підхід до окреслення ознак інвестиційної привабливості галузі за рахунок визначення та узгодження, по-перше, особливостей функціонування та, по-друге, характеристичних аспектів інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі з функціями (обміну результатів праці на гроші, задоволення потреб споживачів, збалансування внутрішнього ринку, стимулювання розвитку виробництва та сфери споживання), яку реалізує ця галузь в системі національного господарства країни; застосування підходу дозволяє посилити адресність державної інвестиційної політики, гармонізацію економічних інтересів держави й бізнесу та створити основу для стратегічного планування розвитку шляхом чіткого узгодження характеристик інвестиційної привабливості галузі з функціями торгівлі. Встановлено, що інвестиційну привабливість галузі слід трактувати як поєднання інституційних, економічних, організаційних, психологічних та інших умов, що склалися на відповідний період часу в суспільстві і в системі національної економіки та які забезпечують достатні стимули для належних обсягів, структури залучення і використання, інтенсивності інвестиційної діяльності суб’єктів галузі задля її сталого й ефективного функціонування, стабільного поступального розвитку. Формування якісного інвестиційного середовища – прерогатива та амбітне завдання органів державного управління та місцевого самоврядування. Набули подальшого розвитку концептуальні засади державного регулювання в сфері антикризового регулювання розвитку галузевих систем, а саме авторський підхід відрізняється ідентифікацію напрямів поширення кризових явищ (циклічність, порушення у функціональних сферах, системна криза в умовах війни), їх наслідків у формі фінансово-економічної, соціально-демографічної, виробничо-ресурсної, інноваційно-технологічної, інфраструктурної криз та врахуванням особливостей і специфічного інструментарію антикризового механізму регулювання, орієнтованих на подолання / пом’якшення наслідків кожної зі складових кризи. У підсумку узагальнення теоретико-методичних засад дослідження антикризового управління зроблено висновок, що антикризове регулювання роздрібної торгівлі – це поєднання механізмів, інструментів та засобів, які ініціюються й реалізуються органами державного управління та місцевого самоврядування і спрямовуються на підтримку процесів планового сталого збалансованого розвитку цієї галузі через своєчасну ідентифікацію, адаптацію та нівелювання негативного впливу зовнішніх і внутрішніх викликів та загроз, забезпечення керованого поступу галузі, усунення галузево-структурних девіацій її суб’єктів, протидію глобальним викликам та використання можливостей глобальних трендів. Розвинуто методичний підхід до аналізування інвестиційної привабливості на галузевому рівні, зокрема, на відміну від здебільшого характеристики таких аспектів, як макроекономічні умови, регуляторно-правове середовище, фінансово-інвестиційні фактори, ринкові умови, виробничо-інфраструктурні фактори тощо, розроблено та апробовано авторську методику аналізу інвестиційної привабливості безпосередньо сфери роздрібної торгівлі, що передбачає декомпонування критеріїв й індикаторів на, по-перше, загальні та характеристичні для цього виду економічної діяльності та, по-друге, кількісного і якісного характеру; такий метод дозволив розробити систему координат – критеріїв аналізування за векторами: кадровий, фінансово-інвестиційний, галузево-ринковий, системно-структурний, торгово-технологічний, інноваційний, техніко-технологічний, інфраструктурний. За результатами оцінювання інвестиційної активності у роздрібній торгівлі України ідентифіковано низку позитивних трендів, що свідчить про її нарощення у більшості роках сучасного етапу розвитку економіки України до повномасштабної війни (до 2021 р. включно) та які збереглися й у 2022-2024 рр. Такими зокрема стали: збільшення обсягів капітальних інвестицій у цьому виді економічної діяльності (у 3,2 рази за 2010-2021 рр.) та збереження високої їх частки у загальних капітальних інвестиціях у системі національного господарства (7,1 – 10,3 %); переважання в структурі інвестицій вкладень, пов’язаних з придбанням і створенням безпосередньо нових активів (75,4 % у 2023 р.); збільшення обсягів інвестицій у нематеріальні активи (у 2023 р. показник склав 3,5 млрд грн, а його приріст до 2019 р. становив 44,3 %) та висока частка торгівлі в загальнодержавних інвестиціях за вказаним напрямом (11,2 % у 2023 р.); порівняно низький рівень зносу (48,5 %) та високий рівень оновлення основних засобів (22,9 %). Встановлено, що слабкими сторонами інвестиційної активності у вітчизняній роздрібній торгівлі залишаються: малі питомі показники інвестування; високий рівень залежності від власних можливостей та обмеженість зовнішніх джерел залучення коштів; недостатньо раціональна структура спрямування інвестицій; низька інвестиційно-інноваційна активність; обмеженість внутрішніх і висока вартість отримання капіталу зі зовнішніх джерел; низькопродуктивний характер інвестицій, ін. При тому, вплив перешкод та негативних чинників інвестиційної активності у вітчизняній роздрібній торгівлі у середовищі повномасштабної війни лише посилився та розвинулася дія цілого спектру нових викликів і загроз. Йдеться про зростання воєнних ризиків та проблему їх страхування, призупинення прямих іноземних інвестицій, погіршення фінансово-економічного стану і скорочення обсягів внутрішніх інвестицій, ускладнення можливостей зі залучення ресурсів інвестиційного та банківського секторів, «замороження» чинних інвестиційних проєктів на користь реалізації заходів у сфері економічної безпеки бізнесу, відтермінування програм технологічної модернізації торгово-технологічних процесів, погіршення потенціалу фінансово-інвестиційної співпраці з суб’єктами інших видів економічної діяльності, ін. Зі застосуванням розробленого авторського методичного підходу здійснено аналіз та оцінювання інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі в Україні. На першому етапі дослідження (кількісний аналіз фінансово-економічного стану, ресурсної забезпеченості і розвитку суб’єктів роздрібної торгівлі) виявлено високий рівень кадрової та фінансово-інвестиційної компонент інвестиційної привабливості галузі; тоді, як значно гіршими значеннями характеризувалися її торгово-технологічна і інноваційна складові. На другому етапі аналізування (експертне опитування для визначення якісних характеристик інвестиційної привабливості галузі) ідентифіковано існування низки вад техніко-технологічної та інфраструктурної компонент інвестиційної привабливості вітчизняної роздрібної торгівлі; підтверджено здебільшого гарні характеристики її галузево-ринкової і системно-структурної компонент. За результатами аналізування стану і тенденцій функціонування та розвитку, інвестиційної діяльності і активності у вітчизняній роздрібній торгівлі вказано на позитивні практики та ідентифіковано вади і прогалини системи державної антикризової політики покращення інвестиційної привабливості досліджуваної галузі. Удосконалено методичний інструментарій імітаційного моделювання параметрів інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі, який, на відміну від існуючих методів, орієнтованих на фінансово-економічний і двовимірний (фактор-результуюча зміна) аналіз, передбачає кількісну оцінку синергетичного (детермінанта-механізм-результат) ефекту від одночасної та пролонгованої трансформації інвестиційної привабливості й обсягів капіталовкладень; це уможливлює ідентифікацію зон мінімального, поступового й максимального зростання галузі, визначення каталізаторів мобілізації інвестиційного капіталу, прогнозування ризиків недосягнення очікуваного ефекту від додаткового залучення інвестиційних ресурсів і формування сценаріїв стратегічної конкурентоспроможності роздрібної торгівлі. Напрацьовано інструментарій державної політики покращення інвестиційної привабливості галузі шляхом визначення системи організаційних і економічних пріоритетів та інструментів, спрямованих на їх досягнення; особливість авторського підходу в ідентифікації та врахуванні системи взаємозв’язків між інструментами державної політики покращення інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі, що дозволяє оптимізувати пріоритети розвитку галузі завдяки чіткому узгодженню організаційних та економічних заходів із ключовими завданнями інвестиційної політики, підвищити ефективність використання державних ресурсів та сформувати адаптивну модель політики, здатну реагувати на зміни зовнішнього середовища та внутрішні виклики, що є особливо важливим для умов нестабільності та кризових явищ. Доведено, що зниження довіри з боку потенційних інвесторів та обмеженість фінансових потоків роблять вкрай актуальним завдання держави щодо активізації цілеспрямованої політики відновлення інвестиційної привабливості галузі. Для цього доцільно впроваджувати комплексну систему організаційних та економічних інструментів: вдосконалювати правове поле та гарантії захисту інвестицій, стимулювати приватно-державне партнерство, забезпечувати податкові та кредитні пільги, розвивати інфраструктуру й цифровізацію. Лише завдяки узгодженим та довгостроковим заходам на рівні держави можна відновити довіру до України як до надійного інвестиційного середовища, що сприятиме сталому розвитку бізнесу та прискоренню післявоєнного відновлення стратегічних галузей, у тому числі роздрібної торгівлі. Розвинуто методико-прикладні засади державної політики відновлення інвестиційної привабливості галузі в умовах системної кризи, обумовленої в т. ч. наслідками повномасштабної війни, за рахунок побудови моделі і обґрунтування положень антикризового механізму відновлення інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі в Україні; поєднання визначених елементів організаційно-управлінського блоку, з одного боку, а також інструментів регулювання і засобів контролю їх реалізації за векторами: (1) фінансово-кредитний, (2) інституційно-правовий, (3) інфраструктурно-логістичний, (4) податково-стимулюючий, (5) комунікаційно-партнерський, (6) інноваційно-цифровий, з другого боку, дозволяє створити умови для більш оперативного подолання наслідків кризи та сформувати стійку основу для залучення, утримання, раціонального розміщення й ефективного використання інвестицій у галузь. Доведено, що метою реалізації антикризового механізму має стати створення сприятливих умов для швидкого подолання наслідків кризових явищ (війни й обумовленої нею економічної нестабільності, падіння попиту) та формування стійкої основи для залучення і утримання інвестицій у галузь. При тому, для забезпечення кращої керованості процесів антикризовий механізм повинен передбачати так звані запобіжники контролю, що включають нормативно-правовий та інституційний контроль, фінансово-економічний моніторинг, аналітично-інформаційний контроль, а також громадський моніторинг і контроль.