Специфіка торгівлі як галузі національної економіки: функціональний, економічний та соціальний аспекти

Abstract

У статті наголошено на вагомій ролі торгівлі у побудові та розвитку національного господарства, через яку вдається сформувати усі необхідні умови для задоволення базових та прогресивних потреб громадськості, бізнесу і країни загалом. Аналіз останніх досліджень і публікацій довів високу зацікавленість наукової спільноти у вивченні торгівлі, починаючи з її виникнення, та продовжуватиметься і надалі, виходячи із здатності торгівлі виконувати значну кількість критичних завдань для соціально-економічного розвитку країни та світового господарства. Наголошено, що торгівля є системоутворюючим видом економічної діяльності та виконує функції обміну та розподілу, товаропросування, інтеграції, інституціалізації та інші. Запропоновано специфіку торгівлі розглядати, виходячи з її економічного та соціального значення і розділяючи на внутрішній та зовнішній виміри. Встановлено, що для внутрішньої торгівлі характерно з позиції економічного значення забезпечувати ділову активність населення, підтримку та захист національних товаровиробників, просторово-структурну конкурентоспроможність економіки, формування привабливого інвестиційного середовища в країні та інше; з позиції соціального значення – розширення сфер зайнятості населення, збільшення місткості споживчого ринку, розширення соціальних можливостей держави, дотримання стандартів безпеки споживання та інше. Натомість для зовнішньої торгівлі з позиції економічного значення – участь країни у міжнародному розподілі та обміні результатів праці, реалізацію її експортного потенціалу та зміцнення зовнішньоекономічної безпеки, залучення іноземних інвестицій та технологій в національну економіку, формування транскордонних збутових систем та інше; з позиції соціального значення – інституалізацію соціального партнерства, ініціювання реалізації міжнародних проєктів із соціального підприємництва і розвитку соціальної інфраструктури на внутрішньому ринку, впровадження прогресивних методів соціального діалогу, соціалізацію торгівлі та адаптацію до глобалізації торговельних відносин.