Інструменти посилення економічної мобільності малих і середніх підприємств регіону

Abstract

Малі та середні підприємства відіграють ключову роль для розвитку національної економіки, створення робочих місць та генерування інновацій. Одночасно сектор малих і середніх підприємств забезпечує реалізацію інтелектуального потенціалу населення, формування середнього класу підприємців та зростання їхньої громадської активності. У ситуації нестабільності малі і середні підприємства є чинником стійкості економіки. Відтак від їхньої життєздатності залежить резильєнтність соціально-економічних систем та їх прогресивізація в трансформаційних станах. Економічна мобільність дає змогу підприємствам виконувати функціональне призначення, дозволяючи їм адаптуватись до нових викликів та використовувати можливості розвитку. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних положень, удосконалення науково-методичних підходів та обґрунтування рекомендацій щодо інструментарію посилення економічної мобільності малих і середніх підприємств регіону. Об’єктом дослідження є економічна мобільність малих і середніх підприємств регіону. Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та практичні рекомендації щодо інструментарію посилення економічної мобільності малих і середніх підприємств регіону. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано мету, завдання, визначено об’єкт, предмет, описано методи його виконання, сформульовано наукову новизну, описано апробацію й практичне застосування найбільш вагомих результатів дисертаційної роботи. У першому розділі «Теоретичні засади дослідження економічної мобільності малих і середніх підприємств регіону та інструментів її посилення» визначено зміст та підходи до дослідження економічної мобільності підприємств, розкрито специфіку діяльності малих і середніх підприємств через призму потенціалу їх економічної мобільності. Також досліджено інструментарій та засоби стимулювання економічної мобільності малих і середніх підприємств регіону. Удосконалено теоретичні положення концепту економічної мобільності, що передбачають її розгляд з поляризуючих позицій як «умови розвитку» vs «вимушеної реакції на зовнішні впливи» та інтерпретуються на рівень підприємства як його здатність реагувати й адаптуватись до нових викликів через зміни в спеціалізації (організаційна мобільність), географії (просторова мобільність) та формах діяльності (функціональна мобільність). У рамках дослідження функціональної мобільності підприємств з’ясовано об’єкти диверсифікації діяльності за напрямами виробництва, збуту, доходів, технологій і бізнес-ідей. При дослідженні просторової мобільності визначено її способи через традиційні (експорт, імпорт, інвестування, спільне підприємництво, міжорганізаційні об’єднання) й новітні (е-комерція, е-бізнес) підходи, переміщення (корпоративна міграція, релокації), розширення (виробничі мережі та локації, ліцензування, франчайзинг, офшоринг, аутсорсинг). В аналізуванні організаційної мобільності (зміни організаційно-правових форм, способів залучення кадрів, збуту продукції й співробітництва) особливу увагу звернено на дистанційні форми організації діяльності підприємства. Розкрито особливості діяльності малих і середніх підприємств та потенціал їхньої економічної мобільності. Встановлено, що вразливість та одночасна рушійність малих і середніх підприємств вимагає їх додаткової підтримки. Відтак досліджено інструментарій стимулювання економічної мобільності підприємств, який розглянуто за групами: загального – розвиток національної та регіональних екосистем підприємництва; стимулювання міжнародного співробітництва з системною участю в проєктах міжнародної підтримки; організацію державно-приватного партнерства для залучення інвестицій та фінансування інновацій на довгостроковій основі; спеціального за напрямами створення можливостей підприємництва (державні грантові програми для відкриття бізнесу, пільгове оподаткування для нових підприємств, створення спеціальних онлайн-платформ для потенційних підприємців, підтримка краудфандингових онлайн-платформ для залучення фінансових ресурсів та пошуку потенційних інвесторів), створення можливостей і стимулювання розвитку підприємств (фінансова підтримка через формування портфелю кредитування, пільгове оподаткування під конкретні умови розвитку, міждержавні проєкти мобільності), підвищення стійкості підприємств (впровадження багаторівневої системи стійкості, антикризові та превентивні грантові програми, підтримка внутрішньої і зовнішньої релокації підприємств). У другому розділі дисертації «Аналіз економічної мобільності малих і середніх підприємств (на прикладі Львівської області)» наведено результати аналізування форм та видів економічної мобільності малих і середніх підприємств в Україні та регіонах, досліджено досвід адаптації, практики релокації підприємств в умовах війни, здійснено характеристику регіональної політики підтримки та зростання економічної мобільності малих і середніх підприємств в Україні та Львівській області. Удосконалено методичні рекомендації до дослідження форм та видів економічної мобільності малих і середніх підприємств регіону, що передбачають аналізування доступних у динаміці та регіональному розрізі показників для визначення здатності підприємств адаптуватись до середовища, зберігати, нарощувати економічну активність у кризових умовах завдяки: зміні організаційно-правових форм діяльності, використанню гнучких форм зайнятості, орієнтації на довгострокову стратегію розвитку і легальну діяльність з ефективним використанням трудового потенціалу (організаційна мобільність); розширенню, зміні спеціалізації, інноваційній діяльності (функціональна мобільність); готовності до переміщення (повного, часткового) в інші регіони (просторова мобільність). Розроблено та апробовано методику групування регіонів за показниками лідерства, тенденцій діяльності малих і середніх підприємств в період війни, що дозволило виділяти регіони за групами «занепаду» (скорочення кількості), «стагнаційного плато» (мінімальне зростання у складних умовах), «невикористаного потенціалу розвитку» (мінімальне зростання у тилових та відносно безпечних умовах), «відновлення» (помірне зростання після деокупації), «розвиткового плато» (помірне зростання з незначними коливаннями), «складного лідерства» (мінімальне зростання при лідерстві попередніх років), «зростання» (помірне зростання з утвердженням позицій лідерства). Результати апробації методики є основою для обґрунтування особливостей регулювання економічної мобільності малих і середніх підприємств у регіонах. Удосконалено проблемно-орієнтований підхід до оцінювання ефективності регіональної політики підтримки та зростання економічної мобільності малих і середніх підприємств, практична апробація якого на прикладі Львівської області дозволила виявити проблеми нормативно-правового, стратегічного, податкового регулювання, доступу підприємств до окремих державних стимуляторів, неефективності реалізації державних програм підтримки підприємств, зокрема релокації, проблеми низької інституційної довіри підприємців та невикористаного потенціалу органів влади й неурядових організацій у регулюванні мобільності підприємств. У третьому розділі дисертації «Пріоритети та інструменти зростання економічної мобільності малих і середніх підприємств Львівської області» обґрунтовано стратегічні пріоритети та візію регіональної політики в сфері зростання економічної мобільності та життєздатності сектора малих і середніх підприємств, розроблено програмно-цільовий підхід та запропоновано систему інструментів, спрямованих на підвищення економічної мобільності малих і середніх підприємств Львівської області. Набув подальшого розвитку системно-ієрархізований розподіл візійних орієнтирів розвитку малих і середніх підприємств в Україні у синергії цілей розвитку малих і середніх підприємств та економіки регіону (на прикладі Львівської області): (1) візія розвитку економіки регіону передбачає зміцнення її стійкості шляхом ефективного використання внутрішніх ресурсів, у тому числі інтелектуально-трудових у підприємництві, та економічної євроінтеграції на конкурентних засадах; (2) візія розвитку підприємництва передбачає дотримання принципу «Think small first»; (3) візія розвитку сектору малого і середнього підприємництва передбачає зростання економічної мобільності підприємств як дієвого концепту збереження їх життєздатності та підвищення ролі регіону в релокації підприємств з територій з гіршими безпековими і соціально-економічними умовами. Набули подальшого розвитку науково-практичні пропозиції щодо системи інструментів зростання економічної мобільності малих і середніх підприємств регіону, що включають визначення стовпів підтримки малих і середніх підприємств на державному рівні (верховенство права, дерегуляція, публічне врядування), інструментарій регіональної регуляторної політики з визначеним порядком застосування програмно-цільового підходу, інституційних (регулювання, співробітництва, розбудови інфраструктури), адміністративних, фінансових, інформаційних інструментів. Практична реалізація пропозицій забезпечить формування громадської сили підприємців, регуляторний діалог, системні зрушення в інституційному середовищі, а також розбудову інституційної екосистеми підтримки підприємств на інклюзивних засадах. Удосконалено програмно-цільовий підхід до політики розвитку малих і середніх підприємств регіону з конкретизацією цілей, завдань і заходів, що спрямовані на зміцнення стійкості підприємств завдяки підтримці їх створення та масштабування, підвищення якості й конкурентоспроможності продукції, активізації міжнародної діяльності. Програмно-цільове планування є основою для розподілу заходів зростання організаційної, функціональної і просторової видів економічної мобільності підприємств регіону, досягнення цілей їх розвитку на різні часові періоди