Здійснення права на шлюб за сімейним законодавством України

Abstract

У статті аналізується здійснення права на шлюб за сімейним законодавством України. Вказується, що право на шлюб – це особисте немайнове право фізичної особи, що входить до обсягу її правоздатності, яке вона може здійснити з досягненням певного віку. Передбачено, що здійснити право на шлюб можуть жінка і чоловік тільки особисто. Для здійснення цього суб’єктивного права насамперед жінка та чоловік мають досягти шлюбного віку і дотриматися інших вимог, передбачених національним законодавством. В Україні шлюбний вік для чоловіків і жінок встановлений у віці вісімнадцяти років. Особливості укладення шлюбу встановлені для осіб, які не досягли шлюбного віку, а саме осіб від шістнадцяти до вісімнадцяти років. Для здійснення права на шлюб жінка та чоловік повинні мати добру волю, законодавець це називає добровільність шлюбу. Однією з умов здійснення права на шлюб згідно з сімейним законодавством є перебування тільки в одному зареєстрованому шлюбі. Укласти повторний шлюб особа може після припинення попереднього шлюбу. Важливою умов здійснення права на шлюб є дотримання вимог щодо осіб, які не можуть перебувати у шлюбі між собою. Окремі такі обмеження права на шлюб мають відносний характер. Приміром, без рішення суду про надання права на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним, шлюб не може реєструватися. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише у разі скасування усиновлення. Як вказано, у сімейному законодавстві, вищевказані вимоги не поширюються на жінку і чоловіка, які проживають як сім’я без реєстрації шлюбу, і у них не виникають права та обов’язки подружжя. Вважаємо, що у жінки та чоловіка, які не зареєстрували шлюб, а проживають як сім’я, не виникаються окремі права та обов’язки подружжя. Адже за майновими права та обов’язками вони прирівнюються до подружжя.