Організаційно-економічний механізм формування економічної безпеки страхового ринку України

Abstract

У дисертації здійснено розробку й наукове обґрунтування теоретичних, методичних засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму формування економічної безпеки страхового ринку. У роботі запропоновано дуальний підхід до трактування дефініції "економічна безпека страхового ринку" з урахуванням об'єктно-суб'єктного та функціонального підходів. Згідно об'єктно-суб'єктного підходу її визначено як інтегральну характеристику стану й рівня фінансової спроможності, надійності страхових компаній, їх забезпеченості ресурсами й новітніми послугами, що визначає можливості ефективного функціонування та інклюзивного розвитку в умовах мінімізації впливу існуючих ризиків, загроз і небезпек. Функціональний підхід до безпеки ґрунтується та її розумінні як інтегральної характеристики спроможності страхового ринку до протидії існуючим і потенційним, локальним та системним ризикам, загрозам й небезпекам ендо- та екзогенного характеру, яка відображає його конкурентоспроможність, глибину, стійкість, результативність. До основних складових економічної безпеки страхового ринку віднесено фінансову, інноваційно-інвестиційну, кадрову, соціальну, інформаційну та екологічну. Здійснено систематизацію чинників впливу на рівень економічної безпеки страхового ринку, які реалізуються під впливом не лише ендогенних, але й екзогенних факторів та проявляються на мікро-, макро- та мегарівнях. Запропоновано розглядати організаційно-економічний механізм формування економічної безпеки страхового ринку як сукупність методів, важелів, форм та інструментів, спроможних забезпечувати економічну безпеку, ефективність функціонування страхового ринку, максимальний захист інтересів страхувальників з врахуванням ендо- та екзогенних ризиків і загроз. Зокрема, методи систематизовано на коефіцієнтні, інтегральні, економетричні, рейтингування, кластеризації, соціологічні, антикризові та інші. Інструменти забезпечення економічної безпеки страхового ринку запропоновано розглядати диференційовано з поділом на правові, адміністративні, економічні. Основними важелями визначено: письмові застереження, анулювання ліцензій, штрафні санкції, мінімальні вимоги до капіталу, нормативний та фактичний запас платоспроможності, оподаткування доходів від страхової діяльності та чистого прибутку, раннє втручання і попередження, ліквідацію страховиків та інші. До основних форм віднесено: перестрахування, ліцензування, регулювання й нагляд на основі Sup Tech та Reg Tech, фінансовий моніторинг, інвестування, комплаєнс. Розвинуто підхід до кількісної й якісної оцінки кон'юнктури страхового ринку на основі низки моделей, які систематизовано в контексті використання щодо корисності страхування і несхильності до ризику, попиту на нього, розподілу ресурсів, морального ризику, несприятливого відбору, фінансових моделей ціноутворення у страхуванні, волатильності цін та андеррайтингу, достатності капіталу, сек'юритизації та інвестування в цінні папери, ефективності управління тощо. Розроблено авторський методичний підхід до оцінювання рівня безпеки страховика на мікрорівні з використанням бальної оцінки й низки показників, таких як: коефіцієнт автономії, рівень страхових виплат, рентабельність страхової діяльності, коефіцієнт загальної платоспроможності, коефіцієнт значимості страхової компанії, рівень незалежності від перестрахування. Рекомендовано оптимальні значення показників-індикаторів, підхід до градації їх значень в межах незадовільного, середнього та високого рівнів безпеки. Згідно запропонованої методики проведено групування компаній із страхування життя та компаній ризикового страхування за рівнями економічної безпеки у 2020-2024рр. За результатами дослідження визначено, що у 2020р. з-поміж 20 компаній із страхування життя до страховиків із високим рівнем економічної безпеки віднесено 2 од. або 10% від їх загальної кількості, 8 од. або 40% – до компаній із середнім рівнем та 10 компаній або 50% – із незадовільним рівнем. Із 165 компаній ризикового страхування лише 16 установ або 9,7% належали до установ із високим рівнем, 117 установ або 70,9% – із середнім рівнем, 32 установи або 19,4% – із незадовільним рівнем. У 2024р. з-поміж 10 компаній із страхування життя 3 страховики або 30,0% від їх загальної кількості функціонували із високим рівнем, 5 компаній або 50% – із середнім рівнем, 2 од. або 20% – із незадовільним рівнем. Із 54 компаній ризикового страхування 10 установ або 18,5% характеризувалися високим рівнем безпеки, 41 од або 75,9% – середнім та 3 компанії або 5,6% –незадовільним рівнем Розроблена авторська методика комплексної оцінки рівня економічної безпеки страхового ринку України на основі розрахунку інтегрального показника, який консолідує окремі напрями безпеки в розрізі основних її складових: ринкової, фінансової (капітальної, акумуляційно-витратної), інноваційно-інвестиційної, результативної, перестрахування. Залежно від значення інтегрального показника визначено рівень безпеки страхового ринку, який може бути незадовільним, середнім та високим. Проведені розрахунки інтегрального показника економічної безпеки страхового ринку, який становив 0,441 у 2020р., 0,453 у 2021р., 0,525 у 2022р, 0,433 у 2023р., 0,381 у 2024р. засвідчили, що безпека страхового ринку характеризувалася середнім рівнем, знаходилася під впливом загроз і небезпек ринкової, акумуляційно-витратної, інноваційно-інвестиційної та перестрахувальної складових. Основними загрозами виділено зниження обсягу страхових премій на тлі зростання страхових виплат, низький рівень проникнення страхування, щільності страхування, недостатньо диверсифіковану інвестиційну діяльність страховиків, низький спектр послуг щодо страхування воєнних ризиків. Удосконалено концептуальні засади формування економічної безпеки страхового ринку України як перспективного напряму його подальшого розвитку із спрямуванням на стабільність, конкурентоспроможність, безпеку, інноваційність й інклюзивний розвиток. Розробка концепції базується на загальному підході та таких елементах як: аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища; місія; спрямованість концепції; пріоритетні цілі; реальні та потенційні фінансові ризики; оцінка ефективності функціонування страхового ринку і рівня його безпеки на основі інтегрального оцінювання; принципи; очікувані результати; оцінка ступеня реалізації цілей та очікуваних результатів. Рекомендовано в межах реалізації концепту розвитку страхового ринку України конкретизувати очікувані результати в межах виконання таких 4 цілей: імплементація до законодавства ЄС, інноваційність та клієнтоорієнтованість, цифровізація і транспарентність страхового ринку, ризик-орієнтованість у регулюванні й контролі. Доведено, що перспективний інноваційний, інтегрований підхід спрямований на захист бізнесу поєднує проактивні послуги кібербезпеки з традиційним кіберстрахуванням із задіянням провідних технологій та передового досвіду у сфері страхування. Він ґрунтується на застосуванні інструментів превентивного реагування на загрози й зменшення ризиків для запобігання кібератакам, а не лише виключно на покритті збитків. Враховуючи наявні кризові явища і загрози, запропоновано низку індикаторів раннього попередження, до яких віднесено такі як: 1) величина активів страхового ринку та тенденції змін; 2) капітал страхового ринку і рівень капіталізації; 3) валові та чисті страхові премії, тенденції змін; 4) страхові відшкодування; 5) частка іноземного капіталу в сукупному капіталі страхових компаній; 6) прибутковість страхової діяльності; 7) прибутковість інвестиційної діяльності; 8) прибутковість активів, прибутковість капіталу; 9) рівень платоспроможності та достатності капіталу. Розвинуто підхід до антикризового управління на страховому ринку, який повинен охоплювати як проактивні, так і реактивні методи та інструменти, з диверсифікацією їх залежно від типу та глибини виявлених кризових явищ і загроз й бути складовою організаційно-економічного механізму забезпечення економічної безпеки. Практична цінність результатів дослідження полягає у розробці науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення економічної безпеки страхового ринку, сформованих на основі теоретичних і методичних положень дисертації. Рекомендації щодо формування концептуальних основ забезпечення економічної безпеки страховика, які дозволили сформувати стратегію розвитку страхової компанії з врахуванням євроінтеграційної спрямованості вітчизняного страхового ринку та екзистенційних ризиків, загроз і небезпек використані у діяльності ПрАТ "Страхова компанія "Універсальна" (довідка № 34 від 27.02.2026 р.). Пропозиції щодо використання методики кількісної та якісної оцінки рівня безпеки страховика за індикаторами величини активів, рівня капіталізації, обсягів страхової діяльності, результативності та ефективності й ринкової значимості компанії впроваджені у діяльність ПрАТ "СК "ПЕРША" (довідка № 58 від 17.03.2026 р.). Результати дисертаційної роботи використані та впроваджені у навчальному процесі Львівського торговельно-економічного університету при викладанні освітніх компонент "Страхування", "Страховий менеджмент", "Національна економіка", "Фінансово-економічна безпека суб'єктів господарювання" (довідка № 294/15 від 10 вересня 2025 р.).