Державна політика модернізації системи внутрішньої торгівлі: зарубіжний досвід та імперативи його реалізації в Україні

Abstract

У статті представлено науково-пізнавальні погляди на визначення фундаментальних векторів державної політики модернізації внутрішньої торгівлі з огляду на за-рубіжний досвід її реалізації та сучасні трансформаційні тренди торговельної діяльності на глобальному ринку.Вивчення наукових розробок дозволило ідентифікувати базові елементи дослідницьких підходів до реалізації державної політики модернізації системи внутрішньої торгівлі та підтвердило багатоаспектність і широту державних інтересів в умовах активного посилення ринкових викликів. Дизайн дослідження побудований з орієнтацією на постпозитивістський, конструктивістський і трансформаційний світогляди реалізації державної політики модернізації системи внутрішньої торгівлі в Україні. Визначено пріоритетні завдання органів державного управління, виконання яких обумовлює досягнення очікуваних результатів модернізації системи внутрішньої торгівлі, зокрема створення нормативно-правового середовища регулювання та контролю сфери товарного обігу, забезпечення економічної ефективності й стійкості системи внутрішньої торгівлі, формування здорової конкуренції та антимонопольної політики в галузі, удосконалення системи організації та управління внутрішньою торгівлею, формування якісного соціально-трудового середовища в системі внутрішньої торгівлі. До ключових механізмів модернізації внутрішньої торгівлі віднесено інституційний, економічний, ринковий, організаційний та соціальний. Відповідно до верифікованих завдань і механізмів, узагальнено інструментарій державної політики модернізації системи внутрішньої торгівлі, що набув масштабного практичного застосування в низці країн і формує фундаментальні орієнтири її реалізації в Україні. Когнітивні припущення стосовно векторів реалізації державної політики модернізації внутрішньої торгівлі в Україні сформульовано на основі позицій, зайнятих нашою країною в низці між-народних рейтингів (ефективності логістики, розвитку ритейлу), композиційного оцінювання окремих їхніх елементів (ринкового потенціалу, ризиків, роздрібних продажів країни), економіко-статистичного аналізу динаміки індексу споживчих цін і порівняння отриманих результатів з іншими країнам