КОНЦЕНТРУВАННЯ Dy(III) З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАКАРПАТСЬКОГО КЛИНОПТИЛОЛІТУ

Abstract

Вивчено сорбційні властивості природного та Н-форм закарпатського клиноптилоліту стосовно слідових кількостей Dy(III) у динамічних умовах. Найефективнішою кислотою модифікатором виявилась 1 М HCl. Під час пропускання розчину Dy(III) з концентрацією 1 мкг/мл через сорбент зі швидкістю 5 мл/хв у оптимальних умовах сорбційна ємність клиноптилоліту та його Н-форми становить 6,87 і 13,45 мг/г, відповідно. Досліджено вплив рН розчину та температури попередньої обробки зразків сорбентів на сорбційну ємність обох форм клиноптилоліту. Відмінності в оптимальних умовах сорбції Dy(III) та Lu(III) на природній формі клиноптилоліту дають принципову можливість розділити ці лантаноїди ітрієвої групи. Найкращими десорбентами Dy(III) є 7 М і 2,8 М HNO3 та 1 М NaCl, підкислений до рН 2,5, які забезпечують практично повне вилучення Диспрозію з клиноптилоліту. Розроблено методику концентрування слідових кількостей Dy(III) з водних розчинів у режимі твердофазової екстракції з подальшим визначенням цього рідкісноземельного елемента спектрофотометричним методом з використанням арсеназо ІІІ.