МЕЖІ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ: ПОНЯТТЯ ТА ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАКРІПЛЕННЯ

Abstract

У статті досліджено межі обмежень прав і свобод людини і громадянина, їх поняття та законодавче закріплення. Зазначено, що гарантовані Конституцією України права та свободи людини і громадянина України можуть бути обмежені. Випадки, коли допускаються обмеження прав і свобод детально описані на рівні Конституції України та передбачені нормами міжнародного права. До най більш дієвих заходів обмежень прав людини державою відносять запровадження надзвичайного та військового стану. Здебільшого обмеження посилюються, якщо загроза постає перед усім суспільством. Саме тому під час введення військового стану права людини можуть бути обмежені заради загального блага. Наголошено, що формами обмежень прав людини в залежності від обставин можуть бути обов’язки, заборони, заходи захисту, покарання, відповідальність, запобіжні заходи тощо. Так, будь яке встановлення чинним законодавством України юридичної відповідальності за порушення особою юридичних обов’язків є обмеженням прав і свобод людини і громадянина. Для кожної сучасної держави характерна власна система конституційно закріплених загальнолюдських цінностей, що створює під стави для встановлення меж реалізації громадянами України своїх прав і свобод. Ці підстави можна визначити як сукупність критеріїв та орієнтирів, що окреслюють межі користування громадянами України своїми конституційними правами та свободами, а також здійснення, у межах Конституції України та законів України органами державної влади та органами місцевого самоврядування належних їм повноважень. Зроблено висновок, що основою правового феномену прав і свобод людини є взаємодія їх з державою. Саме держава бере безпосередню участь у встановленні, визнанні, реалізації й гаранту ванні прав і свобод людини. З огляду на це, при введенні державою обмежень прав і свобод людини та громадянина потрібно знайти баланс між невід’ємними правами людини й дотриманням правопорядку в суспільстві. Будь-яке запровадження обмежень прав і свобод людини у встановлених межах має відповідати вимогам чинного законодавства. У зв’язку із цим існує гостра потреба в законодавчому закріпленні правового визначення обмежень прав і свобод людини і громадянина, поняття меж обмежень, що запроваджуються. Адже визначення й законодавче закріплення меж обмежень прав і свобод, знаходження балансу між діями громадян, суспільними інтересами й власне самою державою, а також заборони на зловживання державною владою, посадовими особами під час реалізації обмежень прав людини є в наш час найактуальнішим питанням, що стосується практично всіх сфер життя суспільства.