ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ПРАВА ЛЮДИНИ: ПРОБЛЕМИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ПРАВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ ДЕРЖАВИ

Abstract

У статті досліджено проблеми цифровізації права на сучасному етапі розвитку електронної держави крізь призму взаємовідносин штучного інтелекту з правами людини. Зазначено, що сучасне українське суспільство є інформаційним, оскільки кількість, якість та ступінь використання інформації стають чинниками, що визначають рівень розвитку держави й суттєво впливають на її статус у світовому співтоваристві. Наголошено, що цифрові технології активно впроваджуються в усі галузі вітчизняного права. Центральне місце в системі цифрових технологій посідає система ШІ. Штучний інтелект став фокусом колективної свідомості людства у 2023 році, на що вказують найрізноманітніші індикатори. Активний розвиток цієї системи є одним з основних завдань сучасної Української держави. Відповідно до положень нової стратегії електронної держави в економічну, господарську та соціальну сфери мають бути впроваджені IT-технології, що дають змогу автоматизувати найпростіші й повторювані операції. Сказане свідчить про те, що розвиток і впровадження систем ШІ на державному рівні визнається завданням стратегічного характеру. Однією з основних сфер правового регулювання є саме цивільне право. На сьогодні вже законодавчо врегульовано інститут цифрових прав і цифрових об’єктів. Так, 2 березня 2024 року набув чинності Закон України «Про цифровий контент та цифрові послуги», яким врегульовано відносини між виконавцем та споживачем щодо надання цифрового контенту та/або цифрової послуги. Цифрові технології пронизують й галузь трудового права, насамперед що стосується регулювання дистанційного формату роботи. На сучасному етапі розвитку електронної держави багато роботодавців побачили вразливість людського чинника у трудових відносинах, що неминуче позначилося на продуктивності праці, вирішивши мінімізувати в такий спосіб ризики виробництва, пов’язані з людським чинником. Системи штучного інтелекту на сьогодні також активно застосовуються в споживчій, фінансовій та інших сферах. Системи ШІ можуть повідомляти громадянам різноманітну інформацію, можуть проводити найпростіші операції у фінансовій сфері, підтримувати з громадянами діалог тощо. У медичній галузі також застосовують систему ШІ. Так, передбачено вжиття заходів, спрямованих на підвищення якості і тривалості життя громадян України, зокрема: створення за допомогою ШІ національної системи консультування жителів України за адресою проживання, що основане на аналізі штучним інтелектом клінічних, генних і поведінкових даних; упровадження технологій ШІ при створенні прогресивних систем своєчасної цілодобової медичної діагностики тощо. Зроблено висновок, що технології штучного інтелекту можуть призвести до різних видів шкоди, таких як збої в програмному забезпеченні, порушення безпеки, зловживання в роботі з даними та упередженість алгоритмів. Це може мати серйозні наслідки для окремих осіб та суспільства, оскільки вони можуть призвести до фізичних пошкоджень людям, тваринам або майну, неправильної діагностики та лікування у медицині, аварій на транспорті, фінансових збитків, тощо. Встановлення відповідальності за подібні збитки може стати викликом через складність встановлення суб’єкта відповідальності і часто непрозорість систем штучного інтелекту. Таке активне впровадження системи ШІ зумовлює необхідність його детальної нормативно-правової регламентації, зокрема у сфері притягнення ШІ до юридичної відповідальності. І передусім потрібно визначити чіткі принципи відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої ШІ, зокрема розмежуванням відповідальності між розробниками, власниками, користувачами та іншими сторонами, причетними до впровадження й експлуатації технологій ШІ.