Оцінювання впливу міжнародної інформації на прогнозування макроекономічних показників відкритої економіки: емпіричний підхід

Abstract

У вітчизняній науковій літературі та практиці макроекономічного прогнозування питання си-стематичного кількісного оцінювання впливу міжнародної інформації (зокрема індикаторів глобальної еконо-мічної невизначеності) на похибку прогнозів залишається недостатньо розробленим: переважна більшість досліджень зосереджена або на описовому аналізі окремих каналів впливу зовнішніх шоків, або на технічному вдосконаленні самих прогнозних моделей без явного врахування інформаційної складової. У статті досліджено вплив потоків міжнародної економічної інформації на точність прогнозування макроекономічних показників відкритої економіки на прикладі України з елементами порівняння з країнами Європейського Союзу. Розкрито сутність відкритої економіки як системи, глибоко вбудованої у світові інформаційні, торговельні та фінансо-ві потоки, і показано, що якість макроекономічного прогнозування дедалі більшою мірою залежить не лише від внутрішніх статистичних рядів, а й від швидкості, повноти та достовірності засвоєння міжнародної інфор-мації суб’єктами прогнозування: урядовими установами, центральними банками, міжнародними фінансовими організаціями та незалежними аналітичними центрами. Систематизовано теоретико-методичні підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників до вимірювання економічної невизначеності й оцінювання її впливу на якість макроекономічних прогнозів. Сформовано статистичний ряд за 2011–2025 рр., що поєднує показник похибки прогнозування реального ВВП України (як абсолютну різницю між офіційним прогнозом і фактичним значенням) та індекс глобальної економічної невизначеності (GEPU), побудований на основі методології Baker-Bloom-Davis з урахуванням хронології ключових криз. Здійснено регресійний аналіз методом найменших квад-ратів (OLS), за результатами якого встановлено статистично значущий, проте помірний за силою зв’язок між рівнем глобальної інформаційної невизначеності та величиною похибки прогнозування, який суттєво поси-люється під впливом ідіосинкратичного воєнного шоку 2022 р. Порівняльний аналіз із країнами Єврозони за-свідчив істотно тісніший та стійкіший зв’язок між глобальною невизначеністю і точністю прогнозів у більш інституційно зрілій відкритій економіці. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо вдосконалення систем моніторингу та опрацювання міжнародної інформації в процесі макроекономічного прогнозування в Україні в умовах післявоєнного відновлення.