ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ ЗАСАД УКРАЇНСЬКОГО КООПЕРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПРИКЛАДІ ДІЯЛЬНОСТІ СТЕПАНА ФЕДАКА

Abstract

Проблематика нестабільного розвитку фінансово-кредитної системи сучасної України пов’язана з відсутністю інституційного поля національного економічного менеджменту. Пошук методів вдосконалення управління фінансово-кредитними інституціями актуалізує досвід становлення інституційного поля українського кооперативного менеджменту в умовах Австро-Угорщини та міжвоєнної Польщі. Метою статті є дослідження процесу та здобутків формування інституційних засад кооперативного менеджменту в Західній Україні наприкінці ХІХ – у першій третині ХХ ст. на прикладі діяльності Степана Федака та обґрунтування значення цього досвіду для сучасного економічного менеджменту. Наголошено, що ґенеза господарського менеджменту у Західній Україні є яскравою ілюстрацією феномена економічного персоналізму як способу національної господарської самоідентифікації. З’ясовано особисту заслугу С. Федака у становленні засад інституційного поля (формально-правових та неформальних ментально-духовних правил) українського економічного менеджменту. Зокрема, висвітлено активну менеджерську діяльність в економічних товариствах та фінансових установах, значну частину яких він організував та очолював. Виявлено особливі риси менеджменту С. Федака на посаді директора «Дністра», який досягнув найвищих економічних показників упродовж усього часу його управління; при заснуванні та в діяльності Крайового союзу кредитового, що став головною фінансовою інституцією для кооперації Галичини. Проаналізовано менеджерський талант і досягнення С. Федака в царині української фінансово-кредитної сфери, які знайшли свою реалізацію на загальноукраїнському рівні. Зазначено, що на форумі українських кооператорів у вересні 1918 р. С. Федак разом із київськими кооператорами Д. Коліухом і К. Воблим підготували статут Страхового союзу, який мав співпрацювати з українськими страховими інституціями Галичини. Розкрито активну участь С. Федака у діяльності майже всіх українських товариств міжвоєнного періоду. Обґрунтовано необхідність відродження національної традиції становлення інституційних засад кооперативного менеджменту, що у процесі сучасної господарської самоідентифікації має особливе цивілізаційне значення.