Щодо антикризового інструментарію відновлення інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі в Україні

Abstract

У статті обґрунтовано пріоритетну роль інвестицій, потреба в залученні яких інтенсивно зростає в умовах посилення невизначеності та масштабних економічних шоків. Наголошено, що поширення кризових явищ стимулює проведення реформ і структурних змін у підприємницькій діяльності та галузевому середовищі. Встановлено, що особливості роздрібної торгівлі, які пов'язані з налагодженням комунікативних зв'язків із споживачами, управлінням товарними потоками та оперативністю реагування на кон'юнктурні зміни, зумовлюють необхідність застосування комплексного антикризового інструментарію для підтримання та економічного відновлення інвестиційної привабливості підприємств галузі. Удосконалено науково-прикладний підхід до модернізації системи антикризового менеджменту відновлення інвестиційної при- вабливості роздрібної торгівлі в Україні, що включає визначення: (1) передумов кризових явищ, (2) типів криз, (3) антикризових інструментів (засобів, заходів), (4) очікуваних результатів для бізнесу. До типових криз роздрібної торгівлі, що перешкоджають економічному відновленню її інвестиційної привабливості в Україні, віднесено: споживчу; фінансову; логістичну; безпекову / воєнну; регуляторно-адміністративну; інтелектуально-кадрову; поведінкову; інформаційно- технологічну. Пріоритетне значення надано таким антикризовим інструментам відновлення інвестиційної привабливості роздрібної торгівлі в Україні: релокація торгових точок у безпечніші регіони; створення резервних складів; впровадження комплексних систем кіберзахисту; диверсифікація постачальників та географії закупівель; впровадження цифрового трекінгу логістичних поставок і ERP/MRP-систем; впровадження факторингу, форфейтингу та страхування дебіторської заборгованості; залучення товарних кредитів; отримання грантів, державних компенсацій та інвестиційних субсидій; впровадження політики кредитного скорингу клієнтів; використання аутсорсингових логістичних потужностей; розвиток мереж pick-up points та кур'єрської логістики; запровадження цифрового моніторингу доступу до торгових площ і складів та ін.