Організаційно-економічний механізм реалізації потенціалу високотехнологічних стартапів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій

Abstract

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних засад і прикладних аспектів удосконалення організаційно-економічного механізму реалізації потенціалу високотехнологічних стартапів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). В дослідженні визначено концептуальні характеристики й організаційно-економічні засади функціонування високотехнологічних стартапів у сфері ІКТ з урахуванням їх диференціації на загальний, фахово-професійний та інвестиційно-атрактивний рівні. При тому, у відповідності до кожного з рівнів визначено завдання, орієнтовані на забезпечення високої готовності стартапів до ефективної діяльності, належного ресурсного забезпечення, здатності до генерування та поширення інноваційних технологічних рішень, отримання повноцінної фахової підтримки, реалізації потенціалу в цифровій трансформації та технологічній модернізації національного господарства. Обґрунтовано базисну структуру потенціалу високотехнологічних стартапів у сфері ІКТ з позиції врахування врахування (1) умов належного формування, раціонального розміщення та ефективного використання ресурсного забезпечення (ресурсна складова) і повноцінної реалізації функцій управління (функціональна складова), (2) стану і тенденцій середовища високої якості системи організації управління (організаційна складова) і вибудовування інфраструктури підтримки та розвитку сектора високотехнологічних стартапів (інфраструктурна складова). Зокрема авторське тлумачення потенціалу високотехнологічних стартапів у секторі ІКТ орієнтується на обґрунтування здатності цього сектора економіки досягати максимально можливих кількісно-якісних результатів функціонування та розвитку сектора високотехнологічних стартапів сфери ІКТ, включно з реалізацією соціально-економічних інтересів його стейкхолдерів (персонал суб’єктів господарювання, власники та акціонери, інвестори, суб’єкти сектору ІКТ та інших видів економічної діяльності, їх стратегічні партнери, громади, держава) на макро-, мезо- та мікрорівнях управління національною економікою. Сформовано методичні положення реалізації державної політики підтримки високотехнологічних стартапів у сфері ІКТ, імплементація яких базується на визначенні концептуальних і прикладних засад формування організаційно-економічного механізму, впровадження якого передбачає: (1) побудову організаційно-управлінської системи цілеспрямованого управління процесами розроблення, впровадження та масштабування високотехнологічних рішень; (2) створення сприятливого інституційного середовища для розвитку процесів формування, розміщення та ефективного використання ресурсного забезпечення становлення, функціонування й зростання високотехнологічних стартапів у сфері ІКТ. До складу інструментів організаційно-економічного механізму реалізації державної політики підтримки високотехнологічних стартапів у сфері ІКТ віднесено: інтелектуально-кадрове забезпечення, адміністративно-управлінський контроль, інформаційно-консалтингова та іміджева підтримка (організаційна складова); фіскальне регулювання, інвестування та кредитування, фінансова підтримка, інфраструктурна підтримка, публічно-приватне партнерство (економічна складова). Зі застосуванням методів описового, компаративного та структурно-темпорального аналізу підтверджено високу динаміку та значні структурні зрушення в секторі ІКТ України. До цього призвели і одночасно свідченням цього стали такі тенденції: стабільне зростання кількості суб’єктів господарювання, зокрема ФОП (упродовж 2010-2023 рр. – у 5,3 раза; у 2023 р. частка ФОП у загальній кількості суб’єктів господарювання сектора становила 95,7 %); підвищення частки ІКТ-послуг в експорті країни (з 5,6 % у 2010 р. до 37,6 % у 2023 р.); висока прибутковість господарської діяльності суб’єктів ІКТ-сфери (у 2023 р. частка прибуткових підприємств сектора перевищила 60,0 %, а рентабельність у галузі «Інформація та телекомунікації» досягла 13,4 %); збереження стабільної ділової активності ІКТ-бізнесу (упродовж 2010-2023 рр. обсяг реалізованої ІКТ-продукції зріс у 7,0 разів); стійке підвищення продуктивності праці у всіх видах економічної діяльності ІКТ-сектора (у сфері комп’ютерного програмування, консультування та пов’язаної з ними діяльності – майже у 22,0 рази: з 0,2 млн грн у 2010 р. до 4,6 млн грн у 2023 р.). Проведено оцінювання рівня активізації та реалізації потенціалу вітчизняних високотехнологічних стартапів у сфері ІКТ на основі експертного опитування, здійсненого у лютому 2025 р. серед представників (керівників і провідних фахівців) бізнесу з різних видів економічної діяльності. У результаті з’ясовано, що активність стартапінгу в ІКТ-сфері в Україні оцінюється як вища за середній рівень, тоді як реалізація потенціалу таких стартапів поки що не досягла високого рівня і, за оцінками експертів, становить лише 40-59 %. Здійснені економетричні розрахунки за допомогою інструментів кореляційного, регресійного, дисперсійного та коваріаційного аналізу з дотриманням ресурсно-функціонального підходу дозволили обґрунтувати вплив чинників інтелектуально-кадрового, фінансово-інвестиційного, матеріально-технічного та інноваційно-технологічного забезпечення на рівень реалізації потенціалу суб’єктів господарювання в сфері ІКТ України. Надано характеристику державної політики розвитку високотехнологічних стартапів у сфері ІКТ України на основі розробленої авторської методики CADO-аналізу, яка, на відміну від типових підходів до аналізу державного регулювання господарської, у т.ч. високотехнологічної, діяльності, передбачає, ідентифікацію, по-перше, викликів сучасного періоду функціонування національного господарства України та характер їх впливу на активізацію процесів у високотехнологічному стартапінгу, зокрема в сфері ІКТ, недоліків та переваг і здобутків державної політики в цій сфері та, по-друге, можливостей, особливо на стадії повоєнної відбудови національного господарства України. Визначено концептуально-стратегічні засади державної політики розвитку високотехнологічних стартапів у сфері ІКТ, що ґрунтуються на здатності держави активізувати процеси інноваційно-технологічного розвитку в системі національного господарства та реалізувати потенціал ІКТ-стартапінгу для зміцнення конкурентоспроможності національної економіки та її пріоритетних секторів. Такий підхід став орієнтиром для визначення стратегічних пріоритетів і завдань реалізації цієї політики, зокрема масштабування та підвищення ефективності високотехнологічних ІКТ-стартапів, поширення цировізації національного господарства і суспільства за рахунок високотехнологічних ІКТ-стартапів, утвердження сектора ІКТ як чинника реалізації потенціалу стратегічних галузей економіки, зростання внеску високотехнологічних ІКТ-стартапів у зміцнення конкурентоспроможності сектора ІКТ України, тригерування інноваційно-технологічного поступу національного господарства, ініціювання системних структурних реформ з використанням потенціалу сфери ІКТ, посилення стійкості та економічної безпеки держави, протидія гібридним загрозам. Набули подальшого розвитку прикладні засади реалізації організаційно-економічного механізму розвитку високотехнологічних стартапів у сфері ІКТ, які відрізняються від існуючих розробок, з одного боку, узгодженням вимог і принципів державного регулювання процесів та явищ цифровізації економіки, а з іншого – виокремленням управлінської підсистеми та взаємопов’язаних організаційного й економічного блоків механізму, які включають заходи щодо реформування менеджменту високотехнологічних процесів, галузевої стартап-екосистеми, інституційно-організаційної та фінансово-ресурсної підтримки, управління інтелектуальною власністю та соціально-трудовими відносинами, інформаційно-аналітичного та консалтингового забезпечення (організаційні заходи) та інвестиційної підтримки, системи економічних стимулів техніко-технологічного забезпечення, збереження інтелектуально-кадрового потенціалу й покращення фінансового забезпечення (економічні заходи) ІКТ-стартапів. Обґрунтовано підхід до ідентифікації джерел формування фінансово-ресурсного забезпечення реалізації потенціалу високотехнологічних стартапів у сфері ІКТ, який, на відміну від типових пропозицій щодо пошуку джерел залучення ресурсів, передбачає врахування стадій розвитку стартапу й визначення на кожній з них набору інвестиційних джерел: на посівній стадії (seed stage) – заощадження засновників, джерела 3F, мікрофінансові організації, бізнес-ангели, краудфандинг, гранти (субсидії, спонсорство); на стадії запуску (startup stage) – бізнес-акселератори та інкубатори, венчурні інвестиційні фонди, банківські кредити, корпоративний фандрайзинг, peer-to-peer позики, бюджетна підтримка; на стадії зростання (growth stage) – інвестиційні клуби, інвестиційний селлінг, фінансовий лізинг, форфейтинг, факторинг, франчайзинг, блокчейн-фінансування, криптовалюта; на стадіях розширення (expansion stage) та виходу (exit stage) – стратегічні та портфельні інвестори: корпорації та холдинги, міжнародні організації, пайові інвестиційні фонди, хедж-фонди, фонди прямого інвестування, фонди роялті-фінансування, біржові інвестиційні фонди