Механізм інноваційно-інвестиційної підтримки відбудови та розвитку внутрішньої торгівлі

Abstract

У дисертації вирішена сукупність завдань для обґрунтування стратегічних перспектив і розроблення інституційних підходів та практичних інструментів інвестиційно-інноваційного відновлення і подальшого сталого розвитку внутрішньої торгівлі в умовах післявоєнної трансформації національної економіки. Об’єктом дослідження є процеси післявоєнної відбудови та інвестиційно-інноваційного розвитку внутрішньої торгівлі. Предметом дослідження є теоретико-методологічні та науково-прикладні засади формування інституційного механізму інвестиційно-інноваційного розвитку внутрішньої торгівлі в умовах ймовірних загроз і можливостей післявоєнної трансформації економіки. Перший розділ «Концептуалізація інституційного регулювання інноваційно-інвестиційних процесів розвитку внутрішньої торгівлі» присвячено дослідженню інвестиційної активності як фактору післявоєнної відбудови вітчизняної торговельної галузі; аналізу концептуальних засад інституційного регулювання інвестиційно-інноваційної активності підприємництва та вивченню міжнародного досвіду інноваційно-інвестиційного розвитку торговельного бізнесу. Розкрито вплив повномасштабної війни на функціонування та розвиток внутрішньої торгівлі України, виявлено основні наслідки структурного зламу в галузі, пов’язані з руйнуванням торговельної та логістичної інфраструктури, погіршенням інвестиційного клімату, скороченням кількості суб’єктів господарювання, трансформацією споживчої поведінки населення. Проаналізовано динаміку капітальних інвестицій, валової доданої вартості, товарообороту та інших показників функціонування внутрішньої торгівлі у довоєнний період і в умовах повномасштабної війни. Виявлено адаптаційний потенціал суб’єктів торговельної діяльності, що проявився у відновленні економічної активності, розвитку цифрових форматів торгівлі, трансформації логістичних процесів та поширенні інноваційних моделей організації бізнесу. Узагальнено концептуальні підходи до післявоєнного відновлення економіки та визначено особливості їх проєкції на сферу внутрішньої торгівлі. Систематизовано наукові підходи до трактування інвестиційної активності, інвестиційного клімату та інституційного забезпечення післявоєнної реконструкції економіки. Підтверджено взаємозв’язок між активізацією інвестиційних процесів та результативністю розвитку торговельної галузі. Сформовано концептуальне бачення післявоєнного відновлення торговельної галузі на засадах інноваційного розвитку, цифровізації, інституційної координації та євроінтеграційної сумісності. Визначено стратегічну роль інвестиційної та інноваційної підтримки у забезпеченні конкурентоспроможності, стійкості та довгострокового розвитку внутрішньої торгівлі України. Досліджено концептуальні засади інституційного регулювання інвестиційно-інноваційної активності підприємництва в умовах післявоєнного відновлення економіки України. Розкрито взаємозв’язок між адаптивністю підприємництва, рівнем інституційної спроможності держави та забезпеченням економічної стійкості в умовах системних ризиків. Розвинуто підхід до трактування інституційного регулювання інвестиційно-інноваційної активності підприємництва як системи взаємопов’язаних адміністративних, економічних, фінансових та інфраструктурних інструментів впливу, спрямованих на забезпечення структурної трансформації економіки та формування конкурентоспроможного середовища розвитку підприємництва. Уточнено зміст категорії «інвестиційно-інноваційна безпека» як сукупності нормативно-правових, соціально-економічних та екологічних умов забезпечення результативності інноваційних процесів. Екзогенний вимір екосистеми післявоєнного відновлення доповнює інвестиційно-інноваційну безпеку можливостями та загрозами міжнародної інвестиційної взаємодії, що потребує посилення інституційної спроможності держави. Досліджено міжнародний досвід інституційної політики залучення інвестицій в інноваційний розвиток підприємництва та взаємозв’язок торговельної, інвестиційної та інноваційної політики у формуванні моделей економічного розвитку. Узагальнено механізми державної підтримки високотехнологічних секторів, відкритих інновацій, інвестиційних фондів, галузевих партнерств і державно-приватного співфінансування. Проаналізовано можливості адаптивної імплементації міжнародного досвіду в систему післявоєнного регулювання з урахуванням структурних дисбалансів, безпекових викликів та стратегічних пріоритетів відновлення. У другому розділі «Методологічні засади стратегічного аналізу та вибору перспективних шляхів відбудови та розвитку внутрішньої торгівлі» досліджено структурні складники інноваційно-інвестиційного потенціалу торговельної галузі, ризики інноваційно-інвестиційного регулювання та особливості інтегрального оцінювання ефективності державного регулювання в умовах післявоєнного відновлення. Проаналізовано структурні складники інноваційно-інвестиційного потенціалу внутрішньої торгівлі України, взаємозв’язок інноваційної та інвестиційної складових у забезпеченні інтенсивного розвитку галузі та вплив зовнішніх і внутрішніх факторів. Встановлено ознаки переходу галузі до інтенсивного типу розвитку у 2017–2024 рр. Охарактеризовано сучасні інноваційні тренди розвитку торгівлі та визначено ключові фактори формування інноваційно-інвестиційного потенціалу на основі PRESTCOM-аналізу. Сформовано модель структурних складників потенціалу, що інтегрує державний, галузевий, підприємницький і споживчий рівні. Досліджено ризики інноваційно-інвестиційного регулювання у сфері внутрішньої торгівлі. Узагальнено взаємозв’язок макроекономічної нестабільності, регуляторної невизначеності, безпекових загроз та інвестиційної активності. Систематизовано ризики розвитку інвестиційного потенціалу підприємств торгівлі та їх вплив на інноваційну діяльність. Досліджено особливості державного регулювання внутрішньої торгівлі в умовах кризових трансформацій. Виявлено взаємозв’язок динаміки внутрішньої торгівлі з макроекономічними показниками, вплив криз на цифровізацію, логістичні системи та споживчу поведінку. Проведено кореляційно-регресійний аналіз впливу параметрів розвитку внутрішньої торгівлі на фінансово-економічну безпеку держави. Запропоновано методологічний підхід до інтегрального оцінювання результативності державного регулювання на основі багаторівневої інтеграції показників, функціонального декомпонування та врахування динамічних регуляторних впливів у період післявоєнного відновлення. У третьому розділі «Пріоритети розбудови механізму інноваційно-інвестиційної підтримки розвитку внутрішньої торгівлі» розроблено пропозиції теоретико-прикладного характеру з питань визначення стратегічних пріоритетів державної політики інвестиційно-інноваційного розвитку внутрішньої торгівлі, формування дієвої інституційної архітектури механізму інноваційно-інвестиційної підтримки розвитку внутрішньої торгівлі та визначення методів підвищення ефективності фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку внутрішньої торгівлі. Запропоновано концептуальні та методичні засади формування стратегічних пріоритетів державної політики інвестиційно-інноваційного розвитку внутрішньої торгівлі України в умовах післявоєнної трансформації економіки. Розроблено інтегровану методику оцінювання перспектив розвитку галузі на основі поєднання PESTEL-, SWOT-аналізу, сценарного моделювання та економетричних підходів до оцінювання еластичності валової доданої вартості торгівлі відносно ВВП. Сформовано систему індикаторів інвестиційного клімату, споживчого попиту, цифровізації та логістичної ефективності. Розроблено сценарний підхід до розвитку внутрішньої торгівлі (інерційний, компенсаційний, трансформаційний) та систему стратегічних пріоритетів, що охоплює цифровізацію, технологічну модернізацію, розвиток логістики, інвестиційну підтримку, екологізацію та євроінтеграцію. Запропоновано інтегровану інституційну архітектуру механізму інноваційно-інвестиційної підтримки розвитку внутрішньої торгівлі, орієнтовану на синхронізацію державних, фінансових, інноваційних, регіональних та міжнародних контурів управління в умовах післявоєнної трансформації економіки України. Визначено структурні дисфункції чинної системи підтримки галузі, зокрема фрагментарність інституційної взаємодії, дублювання повноважень, відокремленість фінансових та інноваційних інструментів, низьку ефективність інституційної трансмісії та розрив між стратегічними рішеннями і фактичною реалізацією інвестиційних проєктів. Розроблено модель оцінювання ефективності інституційної підтримки розвитку торгівлі на основі поєднання структурного моделювання рівнянь, системної динаміки та мережевого аналізу. Запропоновано авторський показник ефективності інституційної трансмісії для оцінювання ступеня перетворення інституційних рішень у реальні інвестиційні результати. Сформовано систему метрик та інтегральний індекс оцінювання інвестиційно-інноваційного розвитку внутрішньої торгівлі, що забезпечують селективний розподіл ресурсів та диференціацію інструментів підтримки. Розроблено механізм поетапного фінансування інвестиційних проєктів із диференціацією джерел ресурсного забезпечення залежно від рівня ризику та стадії реалізації проєкту. Запропоновано підходи до адаптації механізму підтримки на регіональному рівні через систему адресного співфінансування, регіональних метрик оцінювання, логістично-торговельних кластерів та інтеграцію міжнародних фінансових інституцій у механізм відновлення внутрішньої торгівлі. Запропоновано методичний підхід до фінансового забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку внутрішньої торгівлі на основі інтеграції сценарного, портфельного та ризик-орієнтованого інструментарію прийняття інвестиційних рішень. Розроблено структурно-логічну схему фінансового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку внутрішньої торгівлі. Розроблено методичний підхід до фінансового забезпечення розвитку на основі сценарного, портфельного та ризик-орієнтованого інструментарію. Запропоновано адаптацію моделі реальних опціонів, омніканальної інтеграції, оцінювання ефективності інноваційних проєктів, управління запасами та формування портфеля цифрових інвестиційних проєктів. Запропоновано ризик-коригований підхід до оптимізації структури джерел фінансування інноваційних проєктів із врахуванням коваріації ризиків між джерелами капіталу та обмеження боргового навантаження. Розроблено модель інтегрального оцінювання ефективності інноваційних проєктів, що поєднує фінансові та нефінансові показники результативності. Удосконалено стохастичну модель управління товарними запасами і модель формування портфеля цифрових інвестиційних проєктів із врахуванням синергетичних ефектів цифрових рішень.