ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОСТУПКУ ЯК ВИД КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Abstract

У статті розглянуто питання інституту кримінальних проступків в Україні. Виокремлено його позитивні та негативні аспекти. Констатовано, що внаслідок встановлення відповідальності за кримінальний проступок було змінено класифікацію злочинів за ступенем тяжкості, оскільки фактично до проступків віднесено злочини невеликої тяжкості, тоді як злочини за ступенем тяжкості поділено на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. Втім досі залишається відкритим питання, наскільки ефективним є його застосування, а також чи кардинальне реформування кримінального законодавства не призведе до істотного зниження ефективності впливу на злочинність кримінально-правовими засобами. Встановлено, що із запровадженням досліджуваного інституту окремі злочини перейшли у категорію кримінальних проступків. Окрім того, законодавець посилив деякі види санкцій статей Особливої частини КК України. Водночас досі існують неузгодженості в самих текстах законодавчих актів, оскільки запропоновані нововведення не узгоджуються з положеннями Основного Закону України, у якому закладена концепція злочину, тоді як нічого не згадується про кримінальний проступок. Введення інституту кримінальних проступків є необхідним у силу спрощеної процедури притягнення до кримінальної відповідальності осіб за вчинення кримінальних проступків, а також розвантаження роботи правоохоронних органів. Окрім того, відповідні нововведення є необхідною умовою процесу інтеграції України в міжнародну правовуспільноту. Водночас перелік кримінальних проступків безумовно потребує доопрацювання на основі ревізії кримінального законодавства та уніфікації однойменних ознак усіх складів кримінальних правопорушень.