УКРАЇНСЬКА ТЕМА НА СТОРІНКАХ ЧЕСЬКОГО ЖУРНАЛУ «ČASOPIS ČESKÉHO MUSEUM» (30–40-ТІ РОКИ ХІХ СТОЛІТТЯ)

Abstract

Авторка статті доводить, що журнал «Časopis českého Museum» був важливим чинником чеського національного відродження. Проте, на думку авторки, вплив і значення журналу не обмежувалося вузькими національними рамками, оскільки й заснування Національного музею мало значення не лише для чеського національного відродження, але й для інших слов’янських народів. У статті показано, що журнал реалізував своє призначення завдяки чітким ідейно-концептуальним засадам: тематика журналу узгоджувалася із принципами романтизму, журнал мав і демонстрував національний характер, окрім цього зміст журналу був універсальним й енциклопедичним, тобто стосувався різних галузей науки та життя. Структура журналу не була стабільною, постійними і визначальними були два проблемно-тематичні напрями: тема чеського національного відродження й відродження аналогічних процесів у слов’янському світі. Це зумовлювало інтерес і до української теми. Авторка звернула увагу та те, що вже у редакційній статті (ч.1 за 1827 рік) редакція журналу планувала вміщувати розповіді про слов’янське зарубіжжя, а тому й українська тема на сторінках журналу не була випадковою. Її появу треба розглядати в контексті слов’янської ідеї, яка була поширеною в слов’янському світі після появи поеми Я. Коллара «Донька Слави» (1824), а також у контексті концепції Я. Коллара про слов’янську взаємність, обґрунтовану в його публікаціях (стаття «Про літературну взаємність між слов’янськими племенами і наріччями» 1836 року та трактат «Про літературну взаємність між різними племенами та наріччями слов’янської нації» 1837 року). Інший чинник появи української теми – наявність у Галичині чеської колонії, бо Карел Зап як один із її членів був знайомий із діячами «Руської Трійці» і сприяв появі їхніх публікацій в журналі. Авторка проаналізувала публікації І. Вагилевича «Гуцули, мешканці східного узгір’я Карпат», «Про упирів та відьом» та «Бойки, руськослов’янський народ в Галичині», праці Я. Головацького «Мандрівка по галицькій та угорській Русі», «Про галицьку та угорську Русь» та краєзнавчий нарис К. Запа «Спогади про Львів». На думку авторки, завдяки цим публікаціям українська дійсність ставала частиною слов’янського світу.