Облік і внутрішній контроль операційної діяльності у системі менеджменту торговельних підприємств

Abstract

Дисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних положень та розробленню практичних рекомендацій щодо удосконалення організації і методики обліку та внутрішнього контролю операційної діяльності у системі менеджменту торговельних підприємств з метою їх оптимізації й підвищення конкурентних переваг. На основі узагальнення наукових підходів та статистичних даних досліджено сучасний стан функціонування торговельних підприємств України. Проаналізовано динаміку кількості суб'єктів господарювання, визначено місце торговельного сектору у структурі національної економіки та досліджено вплив зовнішньоторговельної діяльності на розвиток підприємств торгівлі. Запропоновано удосконалений підхід до оцінювання діяльності торговельних підприємств, який базується на комплексному аналізі статистичних показників та структурних характеристик розвитку сфери торгівлі і формує інформаційне підґрунтя для подальшого вдосконалення системи обліково-контрольного забезпечення управління операційною діяльністю. З урахуванням доробку сучасних науковців, законодавчо-нормативних актів та потреб практики запропоновано побудовану на основі інтегрального підходу, що поєднує обліковий, аналітичний, контрольний й управлінський аспекти, удосконалену класифікацію витрат, традиційні ознаки групування яких доповнено їх систематизацією за складовими сталого розвитку. Обґрунтовано, що виокремлення економічних, соціально-економічних та еколого-економічних витрат обумовлено необхідністю виконання Указу Президента України від 30 вересня 2019 року № 722 “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року” та процесами гармонізації вітчизняного законодавства з європейськими стандартами, зокрема з Директивою ЄС 2022/2464 (CSRD) та впровадженням європейських стандартів звітності зі сталого розвитку (ЕSRS). Запропонована удосконалена шляхом доповнення її додатковими ознаками групування класифікація доходів забезпечує підґрунтя для формування облікової, аналітичної та контрольної підсистем, що формують інформаційне забезпечення для прийняття управлінських рішень. Зокрема, аргументовано, що групування доходів від продажу за продовольчими і непродовольчими товарами, а також окремими товарними групами сприятиме підвищенню рівня аналітичності інформації і, своєю чергою, забезпечуватиме дієвий внутрішній контроль за одержанням доходів й ефективне управління асортиментною політикою. Обґрунтовано, необхідність класифікації доходів за формою управління продажами (доходи від продажу без надання знижок, за дисконтними картками, від продажу акційних товарів та у період розпродажу. Це сприятиме прийняттю своєчасних управлінських рішень щодо доцільності застосування тих чи інших програм лояльності задля забезпечення активізації продажів та підвищення ефективності торговельної діяльності. Актуальність класифікації доходів, одержаних від продажу імпортних товарів та товарів українських виробників, у т. ч. учасників державних програм підтримки громадян та вітчизняної промисловості обумовлена необхідністю досягнення цілей сталого розвитку та, у перспективі – формуванням звітності зі сталого розвитку. Систематизація сучасних наукових підходів до управління операційною діяльністю торговельних підприємств дала змогу обґрунтувати необхідність розвитку обліково-контрольного забезпечення як основи прийняття ефективних управлінських рішень. Запропоновано алгоритм формування системи управління операційною діяльністю, визначено узагальнену та ієрархічну структури обліково-контрольного забезпечення, а також удосконалено модель інформаційної взаємодії бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю, аналізу й бюджетування. Реалізація запропонованих підходів сприятиме підвищенню аналітичності інформації, ефективності управління фінансовими результатами та результативності діяльності торговельних підприємств. Для удосконалення організаційно-методичних підходів щодо формування облікової політики торговельного підприємства запропоновано використання методики управління витратами і доходами операційної діяльності на основі центрів відповідальності трьох рівнів (за структурними підрозділами, бізнес-процесами та складовими сталого розвитку), довідники центрів відповідальності, Рекомендації з формування центрів відповідальності операційної діяльності торговельних підприємств. Також запропоновано структуру ESG-звіту, адаптовану до потреб торговельного підприємства, з урахуванням GRI Standards (ESRS), що забезпечує розкриття показників сталого розвитку відповідно до міжнародних практик; розроблено таблиці регістрів ESG та обґрунтовано їх змістове наповнення й порядок ведення. Впровадження даних розробок дозволить інтегрувати аналітичний облік ESG-показників у єдину інформаційну систему торговельного підприємства, що підвищить ефективність прийняття управлінських рішень, враховуючи сферу сталого розвитку. У межах удосконалення організаційно-методичних засад фінансового та управлінського обліку витрат, доходів і фінансових результатів операційної діяльності торговельних підприємств розроблено: Рекомендації з обліку витрат операційної діяльності торговельних підприємств, які вміщують Фрагмент робочого плану рахунків управлінського обліку витрат операційної діяльності за центрами відповідальності трьох рівнів, Довідник витрат центрів відповідальності першого рівня для потреб управлінського обліку, Довідник статей витрат операційної діяльності торговельного підприємства; методику обліку витрат операційної діяльності торговельних підприємств за центрами трьох рівнів на балансових рахунках. Також запропоновано Фрагмент робочого плану рахунків для управлінського обліку витрат на рахунках восьмого класу, а для управлінського обліку доходів та фінансових результатів операційної діяльності аналітичні рахунки за видами діяльності та групами товарів до синтетичного рахунку 70 “Доходи від реалізації’. Водночас інтеграція ESG-спрямування в усі рівні фінансового та управлінського обліку підкреслює її адаптивність до сучасних вимог сталого розвитку. Тому витрати розглядаються не лише як економічна категорія, а й як елемент соціальної та екологічної відповідальності підприємства торгівлі. Такий підхід робить традиційне розуміння значно ширшим щодо операційних витрат та формує основу для нефінансової звітності. Доведено, що системний підхід до бюджетування витрат і доходів операційної діяльності торговельних підприємствах має виконувати функції, які б сприяли оптимізації витрат та збільшенню доходів, мотивації працівників і забезпечували досягнення цілей сталого розвитку. Проведені наукові дослідження та вивчення особливостей операційної діяльності торговельних підприємств дозволили розробити та запропонувати склад бюджетів витрат для центрів відповідальності першого і другого рівнів, бюджети доходів торговельних точок (залів), бюджети витрат бізнес-процесів та складових сталого розвитку. Зазначимо, що ефективність бюджетування більшою мірою залежить від налагодженого функціонування системи управлінської звітності, яка являє собою сукупність внутрішніх звітів, сформованих для потреб керівництва та які містять інформацію про результати діяльності підприємства, а також центрів відповідальності у розрізі структурних підрозділів, бізнес-процесів та складових сталого розвитку. Важливо, що на відміну від фінансової звітності, управлінська звітність створюється з урахуванням інформаційних потреб менеджерів різних рівнів управління. На підставі узагальнення інформації щодо практики діяльності досліджуваних підприємств та особливостей торговельних бізнес-процесів, нами визначений склад внутрішньої управлінської звітності про витрати центрів відповідальності торговельних підприємств першого та другого рівнів, а також послідовність формування як бюджетів доходів торговельних точок (залів) так і їх внутрішньої управлінської звітності. Запропоновано структуру бюджетів доходів і витрат за складовими сталого розвитку та рекомендовані до впровадження Рекомендації з бюджетування витрат і доходів операційної діяльності та формування внутрішньої управлінської звітності торговельних підприємств. Це дозволить забезпечувати контроль за виконанням бюджетів та оцінювати ефективність операційної діяльності торговельного підприємства з метою застосування коригувальних управлінських заходів. Встановлено, що внутрішній контроль операційної діяльності у системі менеджменту торговельних підприємств є важливим інструментом забезпечення розумного використання ресурсів, законності та економічної доцільності господарських операцій, управління ризиками, збереження майна, стійкого фінансового стану, конкурентоспроможності ведення бізнесу та досягнення стратегічних цілей діяльності. Зміст контрольного процесу передбачає встановлення мети і завдань, результатом виконання яких є створення інформаційного забезпечення, необхідного для ухвалення управлінських рішень. Визначено, що внутрішній контроль є впорядкованою та комунікативною системою, яка охоплює елементи входу, виходу, сукупність взаємопов’язаних складових менеджменту підприємства з притаманними процесами обміну даними із зовнішнім середовищем. У ній виділено окремі компоненти – організаційну структуру та ресурсне забезпечення і функціональну підсистему. В процесі визначення організаційної побудови внутрішнього контролю підприємств торгівлі, акцентовано на правильному розподілі повноважень між суб’єктами контролю вищого, середнього і низового рівня з метою дослідження ними стану і змін відповідних підконтрольних об’єктів. Обґрунтовано необхідність виокремлення функцій внутрішнього контролю як складової менеджменту торговельних підприємств – інформаційної, профілактичної, превентивної, а також, з врахуванням процесного підходу до здійснення внутрішнього контролю – захисної і коригувальної. Запропоновано елементи системи внутрішнього контролю розглядати у поєднанні з елементами системи управління ризиками організації для досягнення її основних цілей (стратегічних, операційних, підготовки звітності, дотримання законодавства) з виокремленням послідовних етапів його здійснення. Доведено необхідність заміни фрагментарного контролю безперервним моніторингом операцій в режимі реального часу, розглядаючи внутрішній контроль як проактивний інструмент запобігання ризикам. Встановлено, що організацію внутрішнього контролю підприємств торгівлі потрібно розглядати як сукупність дій суб’єкта контролю щодо усіх взаємопов’язаних його елементів, із забезпеченням якісного виконання необхідних контрольних процедур відповідно до поставлених завдань, з метою формування контрольної інформації для ухвалення рішень. Великим і середнім підприємствам торгівлі рекомендовано створювати власну службу внутрішнього контролю з підпорядкуванням власникам (керівництву) і можливим залученням окремих експертів на умовах аутсорсингу. Обґрунтовано доцільність виділення у загальному процесі внутрішнього контролю окремих послідовних стадій – підготовчої, дослідної, завершальної, моніторингової. Це покращить планування внутрішнього контролю та забезпечить функціонування дієвого механізму проведення контрольних заходів. Розроблено програми внутрішнього контролю витрат та доходів торговельних підприємств. Запропоновано інструментарій оцінювання ефективності внутрішнього контролю – тестування, якісні критерії та бальну шкалу. Доведено, що методику внутрішнього контролю операційної діяльності торговельних підприємств потрібно визначати як процес застосування загальнонаукових і спеціальних методів і прийомів у логічному порядку й послідовності для оцінювання стану об’єктів, що вивчаються. Запропоновано виокремити групу методів внутрішнього контролю у реальному часі, які ґрунтуються на використанні сучасних цифрових технологій для здійснення потокової аналітики великих обсягів інформації, забезпечення блокчейном прозорості та захищеності даних й роботизованої автоматизації процесів (RPA) на основі платформ зі штучним інтелектом. Сформовано рекомендації щодо здійснення внутрішнього контролю виконання бюджетів за відповідними рівнями – нижчим, середнім, вищим. Розроблені для цього контрольно-аналітичні відомості відхилень бюджетних даних від фактичних їхніх значень дозволять контролювати діяльність центрів відповідальності і управляти відхиленнями. Запропоновано внутрішній контроль операційної діяльності торговельних підприємств здійснювати у розрізі бізнес-процесів, що дозволить правильно оцінювати діяльність відповідних центрів відповідальності. Доведено, що інтеграція потокової аналітики і RPA в систему внутрішнього контролю операційної діяльності торговельних підприємств дозволить здійснювати автоматизоване виявлення відхилень й опрацювання аномалій у режимі реального часу, що забезпечить оперативність контрольної інформації. Удосконалено науково-методичний інструментарій моделювання результативності операційної діяльності торговельних підприємств, який, на відміну від традиційних підходів, що застосовуються у обліково-аналітичному забезпеченні системи управління, базується на інтеграції імперативного, рекурсивного та сценарного підходів у межах інформаційно-аналітичного, економетричного та симуляційно-імітаційного етапів моделювання. Запропонована архітектура багаторівневого інтегрованого фреймворку моделювання поєднує (1) системно-структурне декомпонування та компаративно-темпоральний аналіз багатофакторних характеристик результативності операційної діяльності, (2) нормування, виявлення ортогональних латентних взаємозв’язків, редукцію розмірності, елімінування надлишковості та агрегування індикаторів методом головних компонент (Principal Component Analysis), (3) дворівневе визначення вагових коефіцієнтів індикаторів і компонентів методом ентропійного зважування (Entropy Weighting Method), (4) побудову інтегрального індексу результативності операційної діяльності та економетричну ідентифікацію ключових детермінант її забезпечення, (5) сценарне та імітаційне моделювання альтернативних траєкторій підвищення результативності операційної діяльності, що забезпечує формування адаптивної інформаційно-аналітичної основи для вдосконалення обліково-контрольного управління та трансформації системи торговельного менеджменту.