САМОМЕНЕДЖМЕНТ ТА МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ ВІТЧИЗНЯНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В УМОВАХ КРИЗИ

Abstract

У статті авторами досліджено теоретичні та практичні аспекти самоменеджменту та менеджменту персоналу в умовах воєнного стану. З’ясовано, що кризові умови функціонування бізнесу, спричинені військовою агресією зумовили необхідність пошуку нових ефективних методів управління персоналом та самоменеджменту. Самоменеджмент, як здатність особи до самостійного управління власною діяльністю, часом, емоціями та ресурсами, суттєво ускладнився під впливом постійної небезпеки, нестабільності й стресу. Найгострішими проблемами стало психоемоційне виснаження, втрата чіткої структури робочого дня, розмивання меж між особистим і професійним життям, зниження внутрішньої мотивації, обмеженість ресурсів для розвитку само менеджменту, порушення зв’язку, зміни графіків роботи. Менеджмент персоналу в умовах воєнного стану охоплює не лише вирішення організаційних питань, а й глибокі соціальні, психологічні та моральні аспекти. Найсерйозніша проблема - фізична недоступність працівників, висока плинність кадрів. Ефективний самоменеджмент та менеджмент персоналу є запорукою стабільності, адаптивності та виживання. Запропонована нами інтегрована модель самоменеджменту та менеджменту персоналу в умовах високої невизначеності, загроз та кризи, зокрема під час війни поєднує особисту ефективність та організаційне управління людьми