ЗАТРИМАННЯ УПОВНОВАЖЕНОЮ СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ (СТАТТЯ 208 КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ): ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ

Abstract

У статті аналізуються особливості затримання уповноваженою службовою особою, яке полягає в обмеженні права на свободу та особисту недоторканність, здійснюється у чітко визначених кримінальним процесуальним законодавством України випадках та розглядається як тимчасовий запобіжний захід. Констатовано, що затримання уповноваженою службовою особою можливе як на підставі ухвали слідчого судді, суду, так і без такої. Обґрунтовано, що поняття «щойно» має охоплювати такий проміжок часу протягом якого можна було б в межах КПК України вчинити дії для отримання ухвали суду на затримання особи (повідомити особі про підозру; вручити повістку про явку до органу досудового розслідування; у разі такої неявки оголосити в розшук підозрюваного; звернутися з клопотанням до слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою; клопотання про затримання і доставку у суд). Доведена необхідність об’єднати наявні бази в правоохоронних органах, органах державної влади, центрах надання адміністративних послуг, підрозділів сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України, органах реєстрації актів цивільного стану, виконавчої служби, органів пробації, медичних та навчальних закладів, нотаріусів, міграційної служби, пожежної служби тощо із Єдиним реєстром судових рішень, в частині наявності та спрацюванню ризиків щодо особи, якій надаються відповідні послуги, або проводиться перевірка. Слідом, запропоновано розробити та затвердити у встановленому законом порядку «Єдиний автоматизований реєстр забезпечення правосуддя» та зобов’язати слідчих суддів та суддів під час винесення ухвал про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і затримання, невідкладно вносити відповідні відомості до такого реєстру. Запровадження «Єдиного автоматизованого реєстру забезпечення правосуддя» створить додаткові можливості щодо оперативного реагування на відповідні рішення слідчого судді (суду), слідчого та прокурора, а також автоматичного інформування системою про факт затримання (вчинення інших процесуальних дій), передбачених законом установ та їх посадових осіб.