РОЛЬ ПЕТРА БУБЕЛИ У ГЕНЕЗІ УКРАЇНСЬКО-УГОРСЬКИХ ВІДНОСИН У 1918–1919РР.

Abstract

Анотація У даній статті порушується тема ролі Петра Бубели у зародженні та розвитку відносин між Західно-українською народною республікою (ЗУНР) та Угорщиною у 1918 – 1919 рр. Після розпаду імперії Габсбургів та формування в Центральній та Східній Європі нових національних держав, гостро постала проблема формування нової системи міжнародних відносин. Генеза українсько-угорських міждержавних взаємин мала важливе значення для обох країн та політичної ситуації в регіоні. На підставі аналізу архівних матеріалів та мемуарів, автори проаналізували етапи розвитку цих зв’язків та прийшли до висновку, що основною проблемою для обох сторін було питання політичної приналежності Закарпаття. Проте, через польсько-українську війну 1918 – 1919 рр. та військові конфлікти Будапешта з сусідами, це питання було відкладено. Сторони зосередились на економічній та військовій співпраці. Було з’ясовано, що отаман П. Бубела, який в цей період був заступником державного секретаря військових справ ЗУНР-ЗО УНР та був пов’язаний з працею над матеріально-технічного забезпеченням Галицької Армії (ГА) військовим спорядженням, зброєю, медикаментами, різними товарами для потреб армії, контактував з даних питань із Угорщиною. З’ясовано, що П. Бубела налагодив співпрацю з представником від Угорської Радянської Республіки (УРР), який прибув до Станіславова у 1919 р., завдяки чому уряд ЗО УНР підписав з Угорщиною торговельний договір. Встановлено, що П. Бубела особисто листувався з народним комісаром закордонних справ УРР Б. Куном. Зауважено, що однією з причин відставки П. Бубели з посади заступника секретаря військових справ ЗО УНР у червні 1919 р., як він сам стверджував, стала наявність зв’язків з представником радянської Угорщини. Таким чином, вважаємо, що тема українсько-угорських зносин 1918 – 1919 рр., участі у їх налагодженні окремих чільних представників ЗУНР-ЗО УНР, таких як, зокрема, П. Бубела, є перспективною і потребує подальших досліджень.