ШТРАФНІ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВІ САНКЦІЇ

Abstract

У статті проаналізовано законодавство України, що закріплює правові норми про штрафні господарсько-правові санкції, їх види (штраф, пеня), порядок, підстави й особливості їх застосування в договірних та позадоговірних зобов’язаннях. Звернуто увагу на розбіжності у визначенні понять у різних джерелах права, зокрема в Господарському та Цивільному кодексах. Наведено способи нарахування штрафних санкцій та порядок їх стягнення. Досліджено теоретичну, нормативну базу з наведеного питання та проблеми практичного застосування окремих правових норм. Вивчено роз’яснення вищих судів із цієї проблематики. Охарактеризовано види, розмір, строки застосування й ознаки неустойки, а також відокремлено ознаки штрафу та пені. Обґрунтовано різницю між адміністративно-господарським штрафом та штрафом, передбаченим у договірному зобов’язанні. Підкреслено також, що за своєю природою неустойка виступає і як засіб забезпечення виконання зобов’язання, і як форма господарсько-правової відповідальності в разі порушення зобов’язань за договором. Умовою застосування неустойки визнається наявність двох елементів господарського правопорушення – протиправної поведінки та вини порушника. Наголошено на дії принципу презумпції вини в застосуванні таких господарсько-правових санкцій, як неустойка (штраф, пеня). Зазначено, що штраф – це такий вид неустойки, який обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, або у визначеній наперед сумі, що погоджується обома сторонами; а пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання зобов’язання. Зауважено, що у практиці господарських судів присуджують до стягнень водночас пеню і штраф, за умови застереження про них у господарському договорі. Відмічено, що розмір пені закон обмежує подвійною ставкою Національного банку України, що діяла в період, за який вона сплачується. А боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити також і суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.