ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

Abstract

У статті аналізуються особливості правової природи окремої думки судді Конституційного Суду України. Констатовано, що окрема думка в кожному конкретному випадку може слугувати як формою обґрунтування чи доповнення рішення або ж свідчити про його невмотивованість, що, очевидно, матиме негативний вплив на практику правотворення, а відтак і правозастосування. Проаналізовано юридичну силу, причини та практику винесення окремих думок суддями Конституційного Суду України. Судді Конституційного Суду України при здійсненні своїх повноважень є незалежними і підкоряються лише Конституції України та керуються законами України. Суддя, який підписав рішення, висновок, ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження в справі або про закриття конституційного провадження, може викласти окрему думку в письмовій формі. Констатовано, що висловлення суддею КСУ окремої думки, яка розкриває додаткові аргументи щодо висновків суду чи роз’яснює його рішення, слід сприймати схвально, оскільки в такому випадку її слід розглядати як своєрідну форму обґрунтування рішення. З огляду на це окрема думка судді сприяє зростанню рівня суддівського професіоналізму та правової культури, а основне – може слугувати основою при прийнятті нових рішень. Доведено, що якщо окрема думка більшості суддів Конституційного Суду України викладена у формі ґрунтовних заперечень із прийнятим рішенням, то в такому випадку вона виступає лише своєрідним засобом уникнення політичної відповідальності.